1. Орфографічний словник української мови

пентюх

пе́нтюх

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пентюх — див. неповороткий Словник чужослів Павло Штепа
  2. пентюх — ПЕ́НТЮХ, а, ч., розм., зневажл. 1. Неповоротка людина; // Людина, що повільно розуміє почуте. Та зрозумій же, пентюху упертий, – ми тут по ділу, нас везуть на страту (Л. Костенко). 2. жарг., інформ. Комп'ютер. Класний пентюх. Словник української мови у 20 томах
  3. пентюх — А, ч., комп., див. пень. Словник сучасного українського сленгу
  4. пентюх — (-а) ч. 1. мол. Підліток. ПСУМС, 51. 2. комп. Комп'ютер модифікації "Пентіум" (Pentium). БСРЖ, 427. Словник жарґонної лексики української мови