первомучениця
ПЕРВОМУ́ЧЕНИЦЯ, і, ж., книжн.
Перша, що прийняла муки за кого-, що-небудь.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- первомучениця — первому́чениця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови