первомученик
ПЕРВОМУ́ЧЕНИК, а, ч., книжн.
Перший, що прийняв муки за кого-, що-небудь.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- первомученик — первому́ченик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови