первомученик

первому́ченик

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. первомученик — ПЕРВОМУ́ЧЕНИК, а, ч., книжн. Перший, що прийняв муки за кого-, що-небудь. Словник української мови у 20 томах