1. Словник української мови у 20 томах

перебаранчати

ПЕРЕБАРАНЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., розм.

1. кому, чому і з інфін. Те саме, що заважа́ти.

Нанизу по камінні шуміла вода й перебаранчала їй читати (І. Нечуй-Левицький);

Ставши поміж козаками великим паном, Пампушка вже не терпів, щоб йому перебаранчав хтось у будь-якому ділі (О. Ільченко).

2. також без дод. Перебивати, не даючи говорити.

[Мартин:] Мерщій розказуй! Ти з мене печінки витягнеш. [Омелько:] Не перебаранчайте, пане, бо мене зіб'єте з пантелику (І. Карпенко-Карий);

Довго слухала Горпина сваху-щебетуху, довго не перебаранчала і, нарешті, тяжко зітхнула; щось невесело слухалися їй ті речі солодкі... (Л. Яновська);

– Ти не перебаранчай, коли я говорю, – неквапно повернув [Левко ] широку шию до Волошина (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перебаранчати — перебаранча́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. перебаранчати — див. говорити; заважати Словник синонімів Вусика
  3. перебаранчати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 кому, у чому і з інфін. Те саме, що заважати. 2》 також без додатка. Перебивати, не даючи говорити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перебаранчати — ЗАВАЖА́ТИ (бути на перешкоді кому-, чому-небудь, ставати перешкодою в чомусь), ПЕРЕШКОДЖА́ТИ, ШКО́ДИТИ, ПЕРЕБИВА́ТИ, ПЕРЕБАРАНЧА́ТИ розм., ПЕРЕ́ЧИТИ рідше, СУПЕРЕ́ЧИТИ рідше. — Док.: зава́дити, перешко́дити, зашко́дити, пошко́дити, переби́ти. Словник синонімів української мови
  5. перебаранчати — ПЕРЕБАРАНЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., розм. 1. кому, чому і з інфін. Те саме, що заважа́ти. Нанизу по камінні шуміла вода й перебаранчала їй читати (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  6. перебаранчати — Перебаранча́ти, -ча́ю, -єш гл. Мѣшать, препятствовать. Ном. № 2545. Коли б ви пак сиділи нишком та не перебаранчали (робити). Левиц. Пов. 172. Словник української мови Грінченка