перебаранчати

див. говорити; заважати

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перебаранчати — перебаранча́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. перебаранчати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 кому, у чому і з інфін. Те саме, що заважати. 2》 також без додатка. Перебивати, не даючи говорити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перебаранчати — ПЕРЕБАРАНЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., розм. 1. кому, чому і з інфін. Те саме, що заважа́ти. Нанизу по камінні шуміла вода й перебаранчала їй читати (І. Словник української мови у 20 томах
  4. перебаранчати — ЗАВАЖА́ТИ (бути на перешкоді кому-, чому-небудь, ставати перешкодою в чомусь), ПЕРЕШКОДЖА́ТИ, ШКО́ДИТИ, ПЕРЕБИВА́ТИ, ПЕРЕБАРАНЧА́ТИ розм., ПЕРЕ́ЧИТИ рідше, СУПЕРЕ́ЧИТИ рідше. — Док.: зава́дити, перешко́дити, зашко́дити, пошко́дити, переби́ти. Словник синонімів української мови
  5. перебаранчати — ПЕРЕБАРАНЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., розм. 1. кому, чому і з інфін. Те саме, що заважа́ти. Нанизу по камінні шуміла вода й перебаранчала їй читати (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  6. перебаранчати — Перебаранча́ти, -ча́ю, -єш гл. Мѣшать, препятствовать. Ном. № 2545. Коли б ви пак сиділи нишком та не перебаранчали (робити). Левиц. Пов. 172. Словник української мови Грінченка