говорити

Сказати, агакати, агукати (немовля), агусяти (до немовляти), агуськати, акати, атожкати, базікати, балабаїти, балабонити, балабосити, балабошити, балагурити, балалайкати, балакати, баляндрасити, барабанити (відбарабанив вірш), баранчати, барашкувати, басити, басувати, баяти, бовкати, бекати, бекати-мекати, белебенити, белендіти, белькотати, белькотіти, бесідувати, благовістити, блевузнити, блеяти, бовкати, болботати, болботіти, болобонити, бубнити, бубніти, бубоніти, буботати, буботіти, буркати, буркотати, буркотіти, бурмотати, бурмотіти, бурчати, бухтіти, варзякати, варнякати, варнячити, вевекати (про німих), верзти, верзюкати, верзякати, вернячити, виголошувати, виговорювати, виказувати, викобдзенькувати, вимовляти, виповідати, виронити (про слово), висказуватися, висловлювати, висловлюватися, витіювати, витійствувати, вихриплювати, відбривати, відворковувати, відгукуватися, відзиватися, відмуркуватися, відповідати, відрікати, відрубувати, воркотати, воркотіти, воркувати, вуркотати, вуркотіти, галайкотати, галайкотіти, галайкати, галакати, галамагати, галдикати, галдіти, гаркавити, гарчати, ґелґотіти (не по-нашому), ґерґотати, ґерґотіти, глаголити, гласити, гомоніти, городити, губошльопити, гугнити, гугнявити, гудіти, гумкотати, гумкотіти, гундикати, гундосити, гунявити, густи, гуторити, дейкати, декламувати, джерготати, джерготіти, джеркотати, джеркотіти, дзвяньгати (говорити плаксиво), дзекати (про білорусів), дзигорити, дзижчати, дзявуліти, диркотати, диркотіти, дискутувати, диспутувати, добалакуватися, договорюватися, долдонити, егекати, жебоніти, жеркотати, жеркотіти, забалакуватися, заікатися, заникуватися, затуркувати, затюкувати, зацитькувати, зудіти, інтимничати, каверзякати, какати (від рос. "как"), каламбурити, калантарити, казати, калякати, каркати, квоктати, киргикати, кирготати, кирготіти, краснобаїти, курзоверзюкати, лепетати, лопотати, лялякати, ляскотати, ляскотіти, лящати, мамляти, мамрати, марнословити, медословити, мемікати, мимрити, миркати, миркотати, миркотіти, мнякати, мовити, мовляти, молоти, момотати, момотіти, москотати, москотіти, мрукати, мугукати, мудрагелити, мудракувати, муркати, муркотати, муркотіти, мурмотати, мурмотіти, мурчати, набурмотувати, натуркувати, нашіптувати, недорікувата, обзиватися, огризатися, озиватися, окати, описувати (словами), оповідати, ораторствувати, ословлюватися, паркотати, паркотіти, пасталакати, патякати, пащекувати, перебалакувати, перебалакуватися, перебаранчати, переговорювати, переговорюватися, перекривляти, перемовлятися, перефразовувати, перешіптуватися, писклявити, пищати, підбріхувати, підказувати, підтакувати, плескати, плести, плямати, плямкати, побрехенькувати, повідувати, повістувати, поговорювати, погомонювати, подейкувати, порощати, потакувати, правити (про що), приговорювати, приказувати, примовляти, провадити (далі), проголошувати, промовляти, прорікати, просторікати, просторікувати, прохоплюватися, пустомелити, пустословити, пшекати (про поляків), пшикати (т.с.), ректи, розбазікувати, розбалакувати, розводитися (багато говорити), розглагольствувати, роздабарювати (ірон.), роздебендювати, розжовувати, розказувати, розмовляти, розпатякувати, розповідати, розсусолювати, ропотати, ропотіти, сверготати, сверготіти, секретничати, сичати, скавуліти, скавучати, сказувати, сквернословити, скрекотати, скрекотіти, слебезувати, слебізувати, слюнявити, сокоріти, сокотати, сокотіти, спікати (жарт. по-англійському), такати, талабанити, талабонити, талалайкати, талалакати, талдичити, таляпати, тарабанити, тарабарити, тараракати, тараторити, твердити, теленькати, телепкати, теревенити, теремкотати, теремкотіти, тикмикати, тиририкати, тирликати, тирличити, товкмачити, товкти, товкувати, толкувати, толобонити, торорочити, тороточити, торочити, торохкотіти, торохтіти, тралялякати, триндикати, триндичити, триндіти, тріпатися, тріскотіти, трубити, туркати, туркотати, туркотіти, турувати, турчати, фафрати, філософствувати (ірон.), фірчати, фолькотати, фолькоііти, форкати, форкотати, форкогіти, хавкотати, хавкотіти, хамаркати, хамкотати, хамкотіти, харамаркати, хилити (до чого); хрипіти, цваркати, цвенькати, цвікати, цвірготати, цвірготіти, цвірінькати, цвіріньчати, цвіркати, цвіркотати, цвіркотіти, чеберчати, чебурчати, чурукати, шавкати, шавкотіти, шамкати, шамкотати, шамкотіти, шамотіти, шамрати, шварґотати, шварґотіти, швандрикати, шегерявити, шекерявити, шекеряти, шепелявити, шепотати, шепотатися, шепотіти, шепотітися, шептати, шептатися, шикати, шипіти, шкабарчати, шкирготати, шкирготіти, шокати, шпрехати (жарт. по-німецьки), штокати (по-російськи), шушукати, шушукатися, щебетати, щокати, язикувати, якати, янчити

Фразеологічні синоніми: бити в точку (говорити правду); блудити словами; блягузкати язиком; вертіти язиком; вертіти, як корова хвостом; вести галу-балу; вести далі; вести мову; вести своєї; вести слово; вести річ; виклалати побачене; викладати почуте; випускати слова на вітер; висіти на телефоні; відводити голос; відводити душу в балачці; відводити душу в розмові; вкидати слівце; в обидва вуха шептати; вставляти слівце; вставляти слово; встрявати в балачку, встрявати в говірку; втручатися в балачку; втручатися в розмову; говорити, аби даром пара з рота не йшла; говорити, аби сказати; говорити баса; говорити без обиняків; говорити без обрізків; говорити безугаву; говорити в бороду; говорити вивагом; говорити вивертом (кумедно), говорити високим трибуналом; говорити високим штилем; говорити від щирого серця; говорити віч-на-віч; говорити в лад; говорити в лице; говорити в лоб; говорити в ніс; говорити в обличчя; говорити в очі; говорити впереміш; говорити впересипку; говорити впоперек; говорити все, що слина до губ принесе; говорити в одно; говорити в тон; говорити в третій особі; говорити в чотири ока; говорити гробовим голосом; говорити, давлячись сміхом; говорити далі; говорити для порядку; говорити до ладу; говорити до прикладу; говорити до пуття; говорити до речі; говорити єлейним голосом; говорити завчено; говорити загадками; говорити загробним голосом; говорити за очі; говорити, заплітаючи язиком; говорити з бакса; говорити з високої трибуни; говорити з гарячки; говорити з голови; говорити з оприском; говорити з перебивками; говорити з придавцем; говорити з притиском; говорити з п'яних очей; говорити з п'ятого на десяте; говорити з серцем; говорити крізь сльози; говорити крізь сон; говорити кучеряво; говорити манівцем (манівцями); говорити масно; говорити медовим голосом; говорити, мов з гарячки; говорити, мов лемеша до піднебіння почеплено; говорити мовою жестів; говорити на весь язик; говорити на вітер; говорити навмання; говорити навпростець; говорити на всіх перехрестях; говорити на вухо; говорити на галай-балай; говорити на догад; говорити наздогад; говорити наздогад буряків; говорити на митах; говорити наодинці; говорити на підвищених нотах; говорити на підвищених тонах; говорити на повний голос; говорити нарозтяг; говорити на самоті; говорити насторч; говорити натяками; говорити, наче нікому; говорити не в лад; говорити не до ладу; говорити не по-наськи; говорити не по-нашому; говорити на різних мовах; говорити не своїм голосом; говорити ні в тин, ні в ворота; говорити обиняками; говорити один на один; говорити одне й те ж; говорити око в око; говорити під ніс; говорити по душах; говорити поміж собою; говорити позагорідно (натяками); говорити поза очима; говорити поза очі; говорити по пам'яті; говорити по секрету; говорити потоком слів; говорити по-чорному (згадуючи чорта); говорити прикладно; говорити прілим голосом; говорити про позаторішні вишкварки; говорити про себе; говорити просто з мосту (відверто); говорити прямо; говорити ребусами; говорити різними мовами; говорити руба; говорити сам на сам; говорити собі під ніс; говорити солодкі слова; говорити спотикачкою; говорити спросоння; говорити стрибкувато; говорити такої самої; говорити те саме; говорити у відповідь; говорити у вічі; говорити у ніс; говорити у спину; говорити цвітасто; говорити через п'яте-десяте; говорити, що на рот налізе; говорити, що слина на язик принесе; говорити, що на язик набіжить; говорити, що на язик понесло; говорити, як батогом сікти; говорити, як душа до душі; говорити, як за руку вести; говорити, як з бочки; говорити, як з гарячки; говорити, як з духової бочки; говорити, як з книжки читати; говорити, як з пустої бочки; говорити, як колядувати; говорити, як мед на хліб намазувати; говорити, як млин меле; говорити, як на сповіді; говорити, як ножем різати; говорити, як під лавкою (тихо); говорити, як піп з євреєм (нехотя); говорити, як по зорях читати; говорити, як по писаному; говорити, як ріпу гризти (гаркавити); говорити, як сніг сипати; говорити, як три дні не ївши; говорити, як у дзвони дзвонити; говорити, як у рот класти; говорити, як ціпом молотити; говорити, як шовком гаптувати; гнути бандигу; горох на стіну кидати; горохом сипати; грати на словах, як на цимбалах; грати словами; давати відповідь; давати волю словам; давати волю язикові; держати слово (на трибуні); дзигорити язиком; ділитися думками; докидати слівце (слово); доточувати слівце (слово); дріботіти язиком; жувати вовну; жувати жуйку; жувати клоччя; жувати словіа; жувати солому солом'яну; забивати баки; заводити Лазаря; заходити пластинку; заводити своє; заводити своєї; загинати слівце; заговорювати зуби; займатися тріпологією; закидати слівце (слово); закручувати одну й ту ж пластинку; заминати розмову; захлинатися словами; з губи слова виймати (підхоплювати розмову); зимувати на кожнім слові (говорити повільно); кидати слова не вітер; кидатися словами; кидатися фразами; клепати язиком; клямкати язиком; клямцати язиком; ковтати слова; колядувати бісову коляду; ламати язика; лопотіти язиком; ляпати язиком; ляскати язиком; мазати медом речі; мазати медком по губах; мазати медком по півслівця; марнувати мову; марнувати слова; мастити словами; махати язиком; метати бісер перед свиньми; мозолити язики; молоти язиком; молоти, що тільки язиком натрапить; молотити язиком; м'яти слова; наговорити повні вуха; наговорити повну хату; накручувати язиком; наторохтіти у вуха; натуркувати вуха; натуркувати голову; начухувати язики; обмовлятися двома-трьома словами; озиватися словом; орудувати язиком, як гайдамака ножем; отверзати уста; пережовувати жуйку; пережовувати слова; перекидатися живим словом; перекидатися кількома словами; перекидитися словами; переливати з пустого в порожнє; перемовлятися слівцем; перемовлятися словом; перехоплювати слова з рота; підвищувати голос; підпрягатися до розмови; підхоплювати розмову; плескати язиком; плигати у вічі (говорити грубощі); порушувати мовчанку; починати мову; правити відсебеньки; правити своє; правити теревені; правити теревені-белевені; правити теревені-вені; притишувати голос; приточувати слово; пришивати пришву (втручатися в чужу розмову); прохоплюватися словом; пускати в хід слова; пускати пару з рота; пускати слова на вітер; рвати слова; різати правду в очі; різати правду-матку у вічі; робити з губи халяву; розводити андрони; розводити антимонії; розводити базікання; розводити базіки; розводити балачки; розводити бали; розводити боби; розводити демагогію; розводити філософію; розводити химині кури; розв'язувати вуста; розв'язувати губу; розв'язувати мову; розв'язувати рота; розв'язувати язика; розжовувати і в рот класти; розжовувати слова; розказувати своїми словами; розкидатися словами; розмикати уста; розмовляти, як рівний з рівним; розпускати губи; розпускати слину; розпускати пащеку; розпускати теревені; розпускати ханьки; розпускати язика; розсипати горох; розсипатися горохом; розтікатися мислями по древу; розтягувати слова; ронити слівце; ронити словечко; рубати з плеча; сипати вогнем (говорити гнівно); сипати словами; сипати словами, як горохом; сипати словами, як з рукава; сідати на свого коника (говорити на улюблену тему); стова, мов з-під землі викопувати; слова, наче з дуба зривати; словом займати; снувати павутину балачки; співати соловейком; справляти галу-балу; спускати тон (говорити спокійніше); сто раз говорити; таляпати язиком; теленькати язиком; теліпати язиком; товкти воду в ступі; товкти своє; точити баляси, точити баляси з баляндрасами; точити бари; точити ляси; точити розкази; точити язики; травити баланду; тріпати язиком; тріскотіти скоромовкою; тягти волинку; тягти за печінки; тягти слова з рота; увертати слово; укидати слівце; цідити крізь зуби; цідити слова; цідити слова крізь зуби; цідити слово за словом; цідити слово по слову; чесати язиком; шептати собі в тряпочку; шептати, як батогом сікти; шептати, як медом по губах мастити; шептати, як рак у торбі

Приповідки: Побалакакй, попе, з медом. Кума з кумою тирири, а свині моркву порили. Балу-балу та й розбалакались. Гали та бали, а кіт з'їв сало. Говорила—балакала! Розбалакався, як свиня з гускою. Гали та бали, а день далі. Говорив ґазда псові, а пес хвостові. Гомони стара, люблю слухати. Що там говорити, коли нічого балакать. Бодай не казати, а говорити можна. Встань, жінко, будемо говорити, бо люди про нас давно говорять. Каже, як з листу бере. Скаже — як сніп зв'яже. Хамаркає, наче дяк на криласі. Чорт за язика смикнув!

Звуконаслідування розмови: балу-балу, бу-бу-бу, гали та бали, галу-балу, курзю-верзю; тинди-ринди, тару та бару, тирири; тринди-ринди, шу-шу-шу

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. говорити — (передавати словами думки) казати, промовляти, (про різноманітне) балакати, заст.: мовити, ректи, діал. подейкувати, розм.: (повільно) тягти, (через силу, неохоче) видавлювати, видушувати, цідити, (різко, категорично) рубати, (хрипло) хрипіти... Словник синонімів Полюги
  2. говорити — говори́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. говорити — 1. (усно повідомляти що-небудь) вести мову (річ); (голосно висловлюватися, переходячи на крик) здіймати голос; (починати говорити) здіймати річ; заводити мову; (продовжувати говорити) вести далі; (говорити скупо, нехотя) ронити слово (слова)... Словник фразеологічних синонімів
  4. говорити — Казати, мовити, вести річ <�мову>, висловлюватися, жм. дейкати, подейкувати; ур. ректи, глаголати, зн. цвенькати, обертати язиком; (на вічу) держати річ; (з ким) БАЛАКАТИ, РОЗМОВЛЯТИ; (між собою) гомоніти, гуторити; (забагато) просторікувати... Словник синонімів Караванського
  5. говорити — [говоритие] -воур'у, -ориеш; нак. -ри, -воур'іт' Орфоепічний словник української мови
  6. говорити — Говорити й казати Чи дієслова говорити й казати є абсолютні синоніми, як багато хто гадає, чи між ними є якась різниця? Як буде краще: «Я говорю, що прийду» чи «Я кажу, що прийду»; «Він говорив знехотя» чи «Він казав знехотя»?... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  7. говорити — -ворю, -вориш, недок. 1》 неперех. Мати здатність висловлювати думки, почуття; володіти мовою. || Володіти якою-небудь мовою. 2》 перех. і неперех. Усно висловлювати думки, погляди; розповідати про що-небудь. || безос. у формі 3 ос. мн. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. говорити — Базікати, вибазікувати, вибазікати, повибазікувати, забазікувати, забазікати, збазікувати, збазікати, позбазікувати, добазікувати, добазікуватися, добазікатися, подобазікуватися, набазікувати, набазікати, понабазікувати, перебазікувати, перебазікати... Словник чужослів Павло Штепа
  9. говорити — ГОВОРИ́ТИ, ворю́, во́риш, недок. 1. Мати здатність висловлювати думки, почуття; володіти мовою. Іде [Олеся] на панщину, мусить їх кидать, а дітки – одно не говорить, друге не ходить, а третє не вміє сидіти, – дрібненькі (Марко Вовчок); І не чув [дід]... Словник української мови у 20 томах
  10. говорити — говори́ти : ◊ говори́ до не́го... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  11. говорити — Багато говорити, а мало що слухати. Дуже поплутана, хоч і неважна справа. Бесіда, це образ нашого думання. По бесіді пізнають нас, як розумно уміємо думати та висловлюватися. Говори, Грицю, Богородицю, а я буду Вірую за кобилу сірую. Приповідки або українсько-народня філософія
  12. говорити — син. базарити, базлати, бакланити, ботати, бухтіти, каркати, квакати. говорити дурниці: друшляки пускати. Словник жарґонної лексики української мови
  13. говорити — аж (і) шку́ра гово́рить на кому. Хто-небудь надзвичайно жвавий, енергійний або балакучий. На йому (ньому) й шкура говорила, такий балакучий (Панас Мирний). говори́ти на рі́зних мо́вах (рі́зними мо́вами). Не розуміти один одного. Фразеологічний словник української мови
  14. говорити — БАЗІ́КАТИ розм. (багато, беззмістовно говорити; говорити, розмовляти про щось незначне, наістотне), РОЗБАЗІ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАТЯ́КАТИ зневажл., РОЗПАТЯ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАСТАЛА́КАТИ зневажл., ПАЩЕКУВА́ТИ зневажл., ГАЛДИ́КАТИ зневажл. Словник синонімів української мови
  15. говорити — Говори́ти, -ворю́, -во́риш, -во́рять; гово́рячи; говори́, -рі́м, -рі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  16. говорити — ГОВОРИ́ТИ, ворю́, во́риш, недок. 1. неперех. Мати здатність висловлювати думки, почуття; володіти мовою. Іде [Олеся] на панщину, мусить їх кидать, а дітки — одно не говорить, друге не ходить, а трете не вміє сидіти, — дрібненькі (Вовчок, І, 1955, 28)... Словник української мови в 11 томах
  17. говорити — Говорити, -рю, -риш гл. 1) Говорить. Говорив би, та рот замазаний, — нельзя ничего говорить. Ном. № 3585. Говорить богато, та все чорт зна що. посл. Говорить — як у рот кладе — такъ понятно. Ном. № 12903. Словник української мови Грінченка