говорити

Значення в інших словниках

1. говорити — (передавати словами думки) казати, промовляти, (про різноманітне) балакати, заст.: мовити, ректи, діал. подейкувати, розм.: (повільно) тягти, (через силу, неохоче) видавлювати, видушувати, цідити, (різко, категорично) рубати, (хрипло) хрипіти... Словник синонімів Полюги
2. говорити — говори́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
3. говорити — 1. (усно повідомляти що-небудь) вести мову (річ); (голосно висловлюватися, переходячи на крик) здіймати голос; (починати говорити) здіймати річ; заводити мову; (продовжувати говорити) вести далі; (говорити скупо, нехотя) ронити слово (слова)... Словник фразеологічних синонімів
4. говорити — Казати, мовити, вести річ <�мову>, висловлюватися, жм. дейкати, подейкувати; ур. ректи, глаголати, зн. цвенькати, обертати язиком; (на вічу) держати річ; (з ким) БАЛАКАТИ, РОЗМОВЛЯТИ; (між собою) гомоніти, гуторити; (забагато) просторікувати... Словник синонімів Караванського
5. говорити — [говоритие] -воур'у, -ориеш; нак. -ри, -воур'іт' Орфоепічний словник української мови
6. говорити — Говорити й казати Чи дієслова говорити й казати є абсолютні синоніми, як багато хто гадає, чи між ними є якась різниця? Як буде краще: «Я говорю, що прийду» чи «Я кажу, що прийду»; «Він говорив знехотя» чи «Він казав знехотя»?... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
7. говорити — -ворю, -вориш, недок. 1》 неперех. Мати здатність висловлювати думки, почуття; володіти мовою. || Володіти якою-небудь мовою. 2》 перех. і неперех. Усно висловлювати думки, погляди; розповідати про що-небудь. || безос. у формі 3 ос. мн. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
8. говорити — Базікати, вибазікувати, вибазікати, повибазікувати, забазікувати, забазікати, збазікувати, збазікати, позбазікувати, добазікувати, добазікуватися, добазікатися, подобазікуватися, набазікувати, набазікати, понабазікувати, перебазікувати, перебазікати... Словник чужослів Павло Штепа
9. говорити — ГОВОРИ́ТИ, ворю́, во́риш, недок. 1. Мати здатність висловлювати думки, почуття; володіти мовою. Іде [Олеся] на панщину, мусить їх кидать, а дітки – одно не говорить, друге не ходить, а третє не вміє сидіти, – дрібненькі (Марко Вовчок); І не чув [дід]... Словник української мови у 20 томах
10. говорити — говори́ти : ◊ говори́ до не́го... Лексикон львівський: поважно і на жарт
11. говорити — Багато говорити, а мало що слухати. Дуже поплутана, хоч і неважна справа. Бесіда, це образ нашого думання. По бесіді пізнають нас, як розумно уміємо думати та висловлюватися. Говори, Грицю, Богородицю, а я буду Вірую за кобилу сірую. Приповідки або українсько-народня філософія
12. говорити — Сказати, агакати, агукати (немовля), агусяти (до немовляти), агуськати, акати, атожкати, базікати, балабаїти, балабонити, балабосити, балабошити, балагурити, балалайкати, балакати, баляндрасити, барабанити (відбарабанив вірш), баранчати, барашкувати... Словник синонімів Вусика
13. говорити — аж (і) шку́ра гово́рить на кому. Хто-небудь надзвичайно жвавий, енергійний або балакучий. На йому (ньому) й шкура говорила, такий балакучий (Панас Мирний). говори́ти на рі́зних мо́вах (рі́зними мо́вами). Не розуміти один одного. Фразеологічний словник української мови
14. говорити — БАЗІ́КАТИ розм. (багато, беззмістовно говорити; говорити, розмовляти про щось незначне, наістотне), РОЗБАЗІ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАТЯ́КАТИ зневажл., РОЗПАТЯ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАСТАЛА́КАТИ зневажл., ПАЩЕКУВА́ТИ зневажл., ГАЛДИ́КАТИ зневажл. Словник синонімів української мови
15. говорити — Говори́ти, -ворю́, -во́риш, -во́рять; гово́рячи; говори́, -рі́м, -рі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
16. говорити — ГОВОРИ́ТИ, ворю́, во́риш, недок. 1. неперех. Мати здатність висловлювати думки, почуття; володіти мовою. Іде [Олеся] на панщину, мусить їх кидать, а дітки — одно не говорить, друге не ходить, а трете не вміє сидіти, — дрібненькі (Вовчок, І, 1955, 28)... Словник української мови в 11 томах
17. говорити — Говорити, -рю, -риш гл. 1) Говорить. Говорив би, та рот замазаний, — нельзя ничего говорить. Ном. № 3585. Говорить богато, та все чорт зна що. посл. Говорить — як у рот кладе — такъ понятно. Ном. № 12903. Словник української мови Грінченка