перебиватися

ПЕРЕБИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕБИ́ТИСЯ, б'ю́ся, б'є́шся, док.

1. Ставати пошкодженим, зруйнованим і т. ін.; ламатися.

Процес обмолоту хліба полягає в тому, щоб виділити все зерно з колоса непошкодженим, а стебло при цьому повинно якнайменше перебиватися (з навч. літ.);

І пішла демонстрація бабиної сили: і осі ламалися, і шворні лопалися, і обіддя розпадалися, і війя перебивалися (Остап Вишня);

Палажка .. вперіщила граблями по воротях .. Граблі перебились пополовині (І. Нечуй-Левицький).

2. Розбиватися (про все або про велику кількість чого-небудь).

Весь посуд перебився.

3. перен. Через якесь втручання припинятися, порушуватися (про вияв, розвиток, хід чого-небудь).

Від дзвінка сон перебивається.

4. чим, на чому і без дод., розм. Терпіти матеріальні нестатки, обходитися якийсь час малим.

Батько відділив його і на розкиданих чотирьох десятинах Євдоким перебивався сяк-так, більше кохаючи круторогих, аніж свою Олену (М. Стельмах);

Моя підготовка до інституту була недостатньою .. Тому вчився я поганенько. Нерівно. Через те мені не дали стипендії, і перші два роки я перебивався уроками (О. Довженко);

[Галя:] Он у мене золота медаль є; збуду її, переб'юся як-небудь, поки місце добуду... (Панас Мирний);

// Терпіти певний час якісь незручності, невигоди і т. ін.

Вона слухає ніч, схилившись то в головах своїх дітей, то біля чоловіка .. Нехай вони посплять, а вона вже якось і так переб'ється (В. Кучер).

5. тільки док., розм. Дуже перевтомитися, виснажитися.

Яків так перебився та знеміг, що вже не вставав з постелі (Панас Мирний).

6. тільки недок. Пас. до перебива́ти.

Часто сміх той перебивався кашлем, а очі світились і обличчя палали (Леся Українка);

Гнітюча тиша почала злегка перебиватися невиразним, ледве вловимим гулом мотора (Іван Ле і О. Левада).

◇ (1) Перебива́тися з копі́йки на копі́йку – жити дуже бідно, терпіти нестатки.

– Так .. заробітки нікчемні. Перебиваєшся, як Аллахові угодно, – з копійки на копійку (Іван Ле);

(2) Перебива́тися з хлі́ба (з ю́шки) на во́ду (на сіль, на квас) – бідувати, терпіти нестатки.

Коли батько так-таки і не розбагатів... Та, ну хіба воно зберешся, коли з хліба на воду перебиваєшся (Нар. опов.);

Так і жили Гулущуки – з хліба на воду перебиваючись (С. Чорнобривець);

Мусіла [мусила], значить, його дружина перебиватися з хліба на сіль та жити в неможливих злиднях (М. Хвильовий);

Жив я в часи мого студентства, як водиться, на краю міста і, як і більшість моїх товаришів, перебивався з хліба на квас (Г. Хоткевич);

Не вірилося, що тут жили споконвічні наймити і бідарі, перебиваючись з юшки на воду (В. Кучер);

Перебива́тися на чо́рному хлі́бі.

Він неохоче брав з собою дружину, бо знав, що вона розкидає всю свою і його платню на всілякі непотрібні речі та ще й боргів наробить, а потім півроку треба буде перебиватись на чорному хлібі і сплачувати крамарям за їхні залежані, браковані товари (О. Ткачук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перебиватися — перебива́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перебиватися — Трощитися, ламатися; (долати злидні) перемагатися, перебуватися, зводити кінці докупи <�з кінцями>, давати собі раду. Словник синонімів Караванського
  3. перебиватися — -аюся, -аєшся, недок., перебитися, -б'юся, -б'єшся, док. 1》 Ставати пошкодженим, зруйнованим і т. ін.; ламатися. 2》 Розбиватися (про все або про велику кількість чого-небудь). 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перебиватися — перебива́тися з копі́йки на копі́йку. Жити дуже бідно, терпіти нестатки. — Так .. заробітки нікчемні. Перебиваєшся, як Аллахові угодно, — з копійки на копійку (Іван Ле). перебива́тися з хлі́ба (з ю́шки) на во́ду (на сіль, на квас). Фразеологічний словник української мови
  5. перебиватися — БІДУВА́ТИ (жити в бідності, терпіти нестатки), ЗЛИДАРЮВА́ТИ підсил., ЗЛИДНЮВА́ТИ підсил. розм., БИ́ТИСЯ підсил. розм., СТАРЦЮВА́ТИ підсил. розм., НУЖДА́ТИСЯ підсил. рідше., НУЖДУВА́ТИ підсил. рідко. НУЖДУВА́ТИСЯ підсил. рідко. КАПА́РИТИ зах. Словник синонімів української мови
  6. перебиватися — ПЕРЕБИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕБИ́ТИСЯ, б’ю́ся, б’є́шся, док. 1. Ставати пошкодженим, зруйнованим і т. ін.; ламатися. Процес обмолоту хліба полягає в тому, щоб виділити все зерно з колоса непошкодженим... Словник української мови в 11 томах