перебивати

ПЕРЕБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕБИ́ТИ, б'ю́, б'є́ш, док., кого, що.

1. тільки док. Убити всіх або багатьох, одного за одним.

На рейді стояв тритрубний броненосець, а попереду, як оса, гострий міноносець. Їхні команди повстали проти царського самодержавства, перебили своїх офіцерів і підняли червоний прапор (П. Панч);

– Ого! Оце то постріл! Та ви, бачу, голубе, за раз переб'єте все наше мисливське поголів'я (Іван Ле).

2. Розділяти ударом надвоє; ударом ламати, пошкоджувати що-небудь.

З наскоком Еней на Турна напустив, Оддячивши йому сто з оком, І вражу шаблю перебив (І. Котляревський);

– Скільки народу пропало марно-марнісінько. Батогом обуха не переб'єш. Як було, так і лишилося... (А. Головко);

– Що ж там у тебе, Федоре? – Ногу перебило осколком (В. Кучер);

// перен., розм. Переділити, перегородити що-небудь.

Позабивали декілька вікон, велику світлицю перебили перегородками, наробили окремих захистів легеньких (Панас Мирний).

3. що, кому, перен. Яким-небудь втручанням, чим-небудь викликати припинення, порушувати вияв, розвиток, хід чого-небудь.

Настя не хотіла перебивати Павлові танців і сиділа, і дивилась, як люди веселились (Леся Українка);

Помилка в композиції перебиває глядачеві насолоду від .. життєрадісної картини [кінокартини “Свято”] (О. Довженко);

Стук у вікно перебиває його думки. Він прислухається (Н. Рибак);

Кожен раз, тілько Галя розгуляється – доноситься до неї викрик братів і на який час переб'є гулянку, затривожить Галю (Панас Мирний);

Василько спросоння позіхав. Йому перебили сон (А. Хижняк);

// також без дод. і з інфін. Заважати кому-небудь щось робити.

– Ви мені перебиваєте читати, – сказав [Харитін] (І. Нечуй-Левицький);

[Гаврило:] Може, до Наді підем? [Трохим:] У неї Микола, мабуть, сидить, нащо їм перебивати... (О. Корнійчук);

// у чому і без дод. Перешкоджати кому-небудь здійснити, завершити щось.

Вона була би дуже радо зарядила сходини зо Славком зараз тоді, як поздоровіла, та тільки перебила їй у цім її тітка, що якраз приїхала до неї (Л. Мартович);

– Ви – художник?.. – Мрію стати художником. Вчився, війна перебила (Д. Ткач);

// також без дод., зі сл. мова, слова, оповідання і т. ін. Перериваючи, не давати висловитись.

– Василю! сядь лишень біля мене та слухай, не перебиваючи, що я тобі скажу (Г. Квітка-Основ'яненко);

Іван перебивав Соломіїне оповідання та все поривався розповісти про свої пригоди (М. Коцюбинський);

– То так було, – зачав Короп, але Гриць перебив: – Чекай, най я скажу! (Л. Мартович);

Господаря річ перебивши раптово, До гурту поривисто наблизивсь поет: – Даруйте, хотів би я змовити слово (М. Бажан);

// Починати звучати одночасно з іншим звуком.

Звуки двох віолончелей перебиває барабан (Ю. Яновський);

// Переважаючи силою, заглушувати, робити менш відчутним (неприємний запах, смак і т. ін.).

– І страву з неї [дощової води] варите? – І страву варимо... Тільки в борщ треба цибулі та часнику багато накришувати, щоб затхлість усю перебити... (О. Гончар).

4. Не давати придбати або одержати що-небудь, захопивши, купивши і т. ін. раніше або давши більшу ціну; перехоплювати.

– Се баришівники [баришники] з-над російської границі .. Я їм перебив торг, то тепер вони не дарують мені (І. Франко);

Дід Бережана перебив дідові Худика купівлю млина, давши за нього панові на пару сотень лей більше (І. Муратов).

5. Розбивати все або багато чого-небудь, одне за одним.

– Анцихристову посудину усю переб'є [Радько], народ із кабака розжене (Г. Квітка-Основ'яненко);

// також на що. Роздроблювати, подрібнювати що-небудь.

Цокотів комбайн і на кукурудзяному масиві. Та ось “кукурудзяник” зупинився, і Снігур і робітники почули лайку .. – Хіба це робота? Качани перебиває на полову (П. Автомонов).

6. Збивати ще раз, повторно, роблячи більш пухким, пухнастим (про пух, пір'я, волос і т. ін.).

Подушки на його ліжкові перебивала, – мов надуті, лежали вони, не видаючи ніде ні зморщечки, ні складочки, – пухкі та високі! (Панас Мирний);

Взяла .. з полу Тихонів кожух і помостила в боки на лаві і подушку перебила пухкенько – поклала в голову, застелила рядном (А. Головко).

7. Забивати в інше місце.

Перебити цвях.

8. Переносити зображення з одного матеріалу на інший.

Перебити малюнок на іншу тканину, обвівши його контури крейдою (з навч. літ.).

9. спец. Оббивати заново (меблі).

Перебивати обшивку на меблях.

◇ Відбива́ти (відбира́ти, перебива́ти) / відби́ти (відібра́ти, переби́ти) хліб див. відбива́ти;

(1) Перебива́ти / переби́ти го́лод – під'ївши, трохи вгамовувати голод.

Працювали з ранку до вечора .. Приносив хто-небудь хліба, майстри похапцем, не кидаючи роботи, сяк-так перебивали голод (С. Васильченко);

Перебивши голод якимись субтропічними щавлями та лопуцьками, хлопці вклалися спати у курені (Іван Ле);

(2) Перебива́ти / переби́ти доро́гу кому – перешкоджати кому-небудь здійснити якийсь намір, переважно випереджаючи кого-небудь у чомусь.

– Уже як пани зуби нагострили на ту [хлопську] касу, то її з'їдять.., а ми перебиймо їм дорогу (І. Франко);

(3) Перебива́ти / переби́ти сон – невчасно будити.

Василько спросоння позіхав. Йому перебили сон (А. Хижняк);

(4) Переби́ти ру́ки – розняти ударом руки, з'єднані двома особами на знак якої-небудь угоди.

Дмитро Мотуз сів поруч з дідом. Дід подав йому руку. Старий пасічник Оникій перебив їм руки (І. Нечуй-Левицький).