перебивати

відбива́ти (відбира́ти, перебива́ти) / відби́ти (відібра́ти, переби́ти) хліб чий, у кого, від кого, рідко кому. Позбавляти кого-небудь заробітку, беручись за ту саму роботу. (Галя:) Я, каже, вивчу, як слід, якого хлопця, а він мені буде хліб одбивати... (Панас Мирний); І не криється баба (знахарка): тільки зачепи — вона тобі повну торбу розкаже, аби підхвалили. Ото слухають, слухають дівчата, та: “Бабо-бабо! От ми од вас хліба одіб’ємо — нащо все порозказували?” (Дніпрова Чайка); — На кого ж ви вчились? — Теж на вчителя! Мало не перебив ваш хліб,— білозубо засміявся Марко (М. Стельмах); // Перехоплювати чию-небудь роботу, чиїсь обов’язки, завдання і т. ін. Козаков, ревниво заздрячи танкістам, був однак щиро задоволений з того, що вони так прудко пішли вперед.— Хоч і відбивають наш “хліб”, але ж зате в Прагу встигнуть,— втішав він своїх “вовків” (О. Гончар).

перебива́ти / переби́ти доро́гу кому. Перешкоджати кому-небудь здійснити якийсь намір, переважно випереджаючи кого-небудь у чомусь. — Уже як пани зуби нагострили на ту (хлопську) касу, то її з’їдять.., а ми перебиймо їм дорогу (І. Франко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

перебивати — (безпардонно втручатися в чиюсь розмову) переривати, перепиняти. Словник синонімів Полюги
перебивати — перебива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
перебивати — (усіх) вибивати, перевбивати; (ламати) переламувати, трощити; (посуд) товкти, розбивати; (сон) перепиняти; (діяти) перешкоджати, заважати; (мову) переривати, перебаранчати; (звук) заглушати; (голод) вгамовувати; (торг) розбивати; (подушку) збивати; (зображення) переводити. Словник синонімів Караванського
перебивати — див. заважати Словник синонімів Вусика
перебивати — -аю, -аєш, недок., перебити, -б'ю, -б'єш, док., перех. 1》 тільки док. Убити всіх чи багатьох, одного за одним. 2》 Розділяти ударом надвоє; ударом ламати, пошкоджувати що-небудь. || перен., розм. Переділити, перегородити що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
перебивати — (мову) примовлятися, примовитися, перепиняти, перепинити Словник чужослів Павло Штепа
перебивати — ПЕРЕБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕБИ́ТИ, б'ю́, б'є́ш, док., кого, що. 1. тільки док. Убити всіх або багатьох, одного за одним. На рейді стояв тритрубний броненосець, а попереду, як оса, гострий міноносець. Словник української мови у 20 томах
перебивати — ЗАВАЖА́ТИ (бути на перешкоді кому-, чому-небудь, ставати перешкодою в чомусь), ПЕРЕШКОДЖА́ТИ, ШКО́ДИТИ, ПЕРЕБИВА́ТИ, ПЕРЕБАРАНЧА́ТИ розм., ПЕРЕ́ЧИТИ рідше, СУПЕРЕ́ЧИТИ рідше. — Док.: зава́дити, перешко́дити, зашко́дити, пошко́дити, переби́ти. Словник синонімів української мови
перебивати — ПЕРЕБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕБИ́ТИ, б’ю́, б’є́ш, док., перех. 1. тільки док. Убити всіх або багатьох, одного за одним. — От примірно, в царя військо. Що б воно було, коли б усяк куди хотів, туди й пішов? .. Словник української мови в 11 томах
перебивати — Перебива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. перебити, -б'ю, -єш, гл. 1) Перебивать, перебить, перешибить. Перебив... шаблю. Стор. МПр. 151. 2) Только сов. в. Перебить всѣхъ, убить, все побить. Сам ходжу, сам. — Де діти подівав? Грім перебив, дощ потопив. Чуб. III. Словник української мови Грінченка