1. Великий тлумачний словник сучасної мови

перебивати

перебива́ти

-аю, -аєш, недок., перебити, -б'ю, -б'єш, док., перех.

1》 тільки док. Убити всіх чи багатьох, одного за одним.

2》 Розділяти ударом надвоє; ударом ламати, пошкоджувати що-небудь.

|| перен., розм. Переділити, перегородити що-небудь.

Перебити руки — розняти ударом руки, з'єднані двома особами на знак якої-небудь угоди.

3》 що, кому, перен. Яким-небудь втручанням, чим-небудь викликати припинення, порушувати вияв, розвиток, перебіг чого-небудь.

|| також без додатка і з інфін. Заважати кому-небудь щось робити.

|| у чому і без додатка. Перешкоджати кому-небудь здійснити, завершити щось.

|| також без додатка, із сл. мова, слова, оповідання і т. ін. Перериваючи, не давати висловитись.

|| Починати звучати одночасно з іншим звуком.

|| Переважаючи силою, заглушувати, робити менш відчутним (неприємний запах, смак і т. ін.). Перебивати голод.

4》 Не давати придбати або одержати що-небудь, захопивши, купивши і т. ін. раніше або давши більшу ціну; перехоплювати. Перебивати дорогу.

5》 Розбивати все чи багато чого-небудь, одне за одним.

|| також на що. Роздроблювати, подрібнювати що-небудь.

6》 Збивати ще раз, повторно, роблячи більш пухким, пухнастим (про пух, пір'я, волос і т. ін.).

7》 Забивати в інше місце.

8》 Переносити зображення з одного матеріалу на інший.

9》 спец. Оббивати заново (меблі).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перебивати — (безпардонно втручатися в чиюсь розмову) переривати, перепиняти. Словник синонімів Полюги
  2. перебивати — перебива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. перебивати — (усіх) вибивати, перевбивати; (ламати) переламувати, трощити; (посуд) товкти, розбивати; (сон) перепиняти; (діяти) перешкоджати, заважати; (мову) переривати, перебаранчати; (звук) заглушати; (голод) вгамовувати; (торг) розбивати; (подушку) збивати; (зображення) переводити. Словник синонімів Караванського
  4. перебивати — див. заважати Словник синонімів Вусика
  5. перебивати — (мову) примовлятися, примовитися, перепиняти, перепинити Словник чужослів Павло Штепа
  6. перебивати — ПЕРЕБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕБИ́ТИ, б'ю́, б'є́ш, док., кого, що. 1. тільки док. Убити всіх або багатьох, одного за одним. На рейді стояв тритрубний броненосець, а попереду, як оса, гострий міноносець. Словник української мови у 20 томах
  7. перебивати — відбива́ти (відбира́ти, перебива́ти) / відби́ти (відібра́ти, переби́ти) хліб чий, у кого, від кого, рідко кому. Позбавляти кого-небудь заробітку, беручись за ту саму роботу. (Галя:) Я, каже, вивчу, як слід, якого хлопця, а він мені буде хліб одбивати... Фразеологічний словник української мови
  8. перебивати — ЗАВАЖА́ТИ (бути на перешкоді кому-, чому-небудь, ставати перешкодою в чомусь), ПЕРЕШКОДЖА́ТИ, ШКО́ДИТИ, ПЕРЕБИВА́ТИ, ПЕРЕБАРАНЧА́ТИ розм., ПЕРЕ́ЧИТИ рідше, СУПЕРЕ́ЧИТИ рідше. — Док.: зава́дити, перешко́дити, зашко́дити, пошко́дити, переби́ти. Словник синонімів української мови
  9. перебивати — ПЕРЕБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕБИ́ТИ, б’ю́, б’є́ш, док., перех. 1. тільки док. Убити всіх або багатьох, одного за одним. — От примірно, в царя військо. Що б воно було, коли б усяк куди хотів, туди й пішов? .. Словник української мови в 11 томах
  10. перебивати — Перебива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. перебити, -б'ю, -єш, гл. 1) Перебивать, перебить, перешибить. Перебив... шаблю. Стор. МПр. 151. 2) Только сов. в. Перебить всѣхъ, убить, все побить. Сам ходжу, сам. — Де діти подівав? Грім перебив, дощ потопив. Чуб. III. Словник української мови Грінченка