перебиратися

ПЕРЕБИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕБРА́ТИСЯ, беру́ся, бере́шся, док.

1. Переходити, переправлятися через що-небудь, звичайно долаючи якісь перешкоди.

Народу було ще мало. Лиш де-не-де перебирались через грязьку вулицю зігнуті пішоходи (М. Коцюбинський);

Сковзаючись і витягаючи один одного за руки, перебиралися [бійці] через насип (О. Гончар);

Треба було поспішати, щоб завидна перебратися через Карпати (С. Журахович);

– А скажіть-но, чоловіче добрий, як мені тут через річку перебратись? (із журн.).

2. на що, в що. Переміщатися, переходити з одного місця на інше, в інше.

Перебираючись з місця на місце, він набрів аж на Басарабію [Бессарабію] (І. Нечуй-Левицький);

– Як же там на заводах у вас тепер? – перебравшись на лежанку, заговорив Данько до продзагонця (О. Гончар);

Варта перебралася знадвору в теплий засторонок (Я. Качура);

// також з інфін. Переходити, переїздити на нове місце проживання; переселятися.

Він спершу нізащо не хотів перебиратися до нової домівки (І. Франко);

Сказав будувати новий палац на Красногорськім хуторі та й перебрався туди жити (Панас Мирний);

Родина Бровченків перебралася в маленький будинок по той бік вулиці (О. Десняк).

3. діал. Те саме, що переодяга́тися.

Анничка побігла з ненею в хату, взяла сорочку й полізла на під перебиратися (Марко Черемшина);

Флавіан, перебравшися за монаха.., подався до монастиря (І. Франко);

Ілько з Юрком перебралися в чужі кафтани (П. Козланюк).

4. тільки недок. Пас. до перебира́ти 1, 2, 4, 6, 8, 10–12.

Перед весіллям увесь одяг буде перебиратися;

Ще довго будуть перебиратися у пам'яті дні війни.