перебирати

ПЕРЕБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕБРА́ТИ, беру́, бере́ш, док.

1. що і без дод. Розбираючи, беручи в руки одне за одним, переглядати все або багато чого-небудь.

Після вечері Онися одчинила здорову скриню .. й почала перебирати та складати сорочки, наволочки, простирадла, сувої полотна, привезені од матері, й ті, що понаносили приданки (І. Нечуй-Левицький);

Цілими днями копаються ті люди [археологи] на кургані, перебирають кісточки якихось далеких предків (О. Гончар);

Учора вона перебрала усі папери, що зосталися після покійного і нічого не знайшла (Панас Мирний);

// Сортуючи, відбирати придатне для вжитку.

По обіді вона перемивала масло, перебирала крашанки, солила сир, важила, міряла (Л. Яновська);

Все насіння кукурудзи ретельно перебрати, просушити і зберігати в спеціально обладнаних приміщеннях (із журн.).

2. що. Доторкуватися до частин, складників чого-небудь, перехоплюючи їх пальцями одне за одним, по черзі.

– Як заговориться, як обіпреться рукою об голову та пальцями перебира своє волосся, чорне, як смоль, та м'якеньке, як шовк... (Г. Квітка-Основ'яненко);

Ганка сидить на своєму камені, вдивляється в далечінь, перебирає в руках намисто і тихо наспівує журливу пісню (О. Іваненко);

А кобзар потяг кобзу, притулився до неї, як козак до коханої, і перебрав пальцями струни (П. Панч);

* Образно. Ледь-ледь перебирає листя одинокої берези на околиці лісу невиспаний вітерець (В. Бабляк).

3. тільки недок., чим. Робити якісь одноманітні, однакові рухи чим-небудь.

Грицько .. манив до себе дитину, а воно.., перебираючи ручками і держачися за лавку, плентало ніжками та реготалося, ідучи до батька (Ганна Барвінок);

Карий кінь нетерпляче перебирав ногами (Я. Галан);

Надимався – щоки, мов пузирі, пітнів, перебирав губами, але нічого не можна було зрозуміти (Яків Баш).

4. кого, що, перен. Уявляти, згадувати, відтворювати в пам'яті послідовно все або багато чого-небудь, всіх або багатьох.

Катруся почала в голові перебирати тих парубків, які могли б її посватати (Н. Кобринська);

Довго не спали. Перебирали події сьогоднішнього дня (А. Головко);

А Нимидора сидить та й сидить, в котрий уже раз перебирає життя своє удовине (М. Олійник);

Він перебрав у думці усі діла, які траплялись в волості за останні часи (І. Нечуй-Левицький);

“Невже якийсь пес довідався про листівки?” Роман блискавично перебрав у пам'яті всі стежки й дороги, які сходив уночі. Ніде ж ні лялечки не було (М. Стельмах);

// Послідовно переглядати, оцінюючи кого-, що-небудь, вирішуючи щось.

Кожного з своїх перебирали та перетирали пани на зубах і всякий раз верталися вони до тієї проклятої волі, котра гострим ножем стала впоперек їх горла (Панас Мирний);

Пригадували прикмети, з яких можна пізнати відьму, перебирали всі способи на неї (М. Коцюбинський);

Потім ми перебрали професії, на які я мав право претендувати в моєму становищі (Ю. Яновський).

5. тільки недок., ким, чим і без дод. Проявляти розбірливість у чомусь, бути вередливим, поводити себе капризно.

[Наталка:] Не рівняйте мене, пане виборний, з городянками: я не вередую і не перебираю женихами (І. Котляревський);

Дякуючи тому, що в неї є на цей раз припасені гроші, вона може перебирати, “вередувати” та повагом шукати такого місця, що відповідало б її бажанням (Л. Яновська);

Недаром прості люди, кажуть: хто їсть мало та ще й перебирає, той не робітник, а казна-що (П. Колесник).

6. тільки док., що, розм. Беручи поступово, в декілька прийомів, забрати все або велику кількість чого-небудь.

– Та й перебрав же, вражий син, до гаспида грошей, і пообманював таки .. і токового, і деяких прочих [інших] приказних (Г. Квітка-Основ'яненко);

Котрий же з тих сержантів – його суперник? .. Той – не той, і той ніби не той... Мабуть, отой циганкуватий, що газиком до робкоопу щотижня підскакує якраз за гуталіном – весь гуталін перебрав... (О. Гончар);

// Користуватися послугами усіх по черзі або багатьох.

– Боюсь, коли б мені не довелося залишитися вдівцем. Але що зробиш? Уже всіх знахурів на Запорожжі перебрали. Якого тільки зілля вона не пила (С. Добровольський).

7. що, розм. Брати зайве, більше ніж треба.

В господі Присташів іще вчора запримітили, що нема Захара, та великої ваги цьому не надали: грошей він не перебрав, навпаки, – ще йому дещо припадало (А. Кримський);

// Випивати понад міру, дуже багато хмільного.

Вздовж довгого столу, тут і там, сиділи ті з гостей, котрі або ще не хотіли спати, або не могли зрушити з місця, перебравши хмільного (В. Гжицький).

8. що. Розібравши на частини для ремонту, знову збирати.

Робота була забарна, вимагала терпіння і великого напруження всіх сил, – .. треба було перебрати кожну деталь компресора, вигнути труби для стисненого повітря (Д. Бедзик).

9. кого, що, рідко. Брати у кого-небудь, приймати, одержувати від когось.

– То пан пропонує мені зраду? – Кречовський враз зблід і машинально потягся рукою до шаблі, але Зорка перебрав її, ще коли садовив його на коня (П. Панч);

Орядин повернув додому. Одержавши звістку про спадщину, прибув, щоби перебрати її (О. Кобилянська);

// у сполуч. зі сл. на себе. Приймати на себе все або багато чого-небудь (звичайно про те, що дуже обтяжує, накладає велику відповідальність і т. ін.).

Вміла вона поділити з товаришами яку завгодно небезпеку, а клопоти – чисто всі – перебрати тільки на себе (Ю. Смолич);

– Ось побачиш – Федір Іполитович перебере на себе геть усю відповідальність (Ю. Шовкопляс).

10. що, рідко. Перейняти від кого-небудь.

Днангі перебрав рибальське майстерство від свого батька – Бокудиного діда – Нкала (Ю. Смолич).

11. у що і без дод., діал. Те саме, що переодяга́ти.

– Ходіть до моєї канцелярії, хлопці, зігрійтесь трохи, зараз вас переберемо! (І. Франко).

12. що, с. г. Очищати посіви від бур'янів; прополювати.

Перебирати буряк.

Вибива́ти (перебира́ти) нога́ми див. вибива́ти;

Перебира́ти чо́тки див. чо́тки.

◇ (1) Перебира́ти (перегорта́ти, перетру́шувати) / перебра́ти (перегорну́ти, перетруси́ти) у па́м'яті (в голові́, у ду́мці) кого, що – обдумувати що-небудь, пригадуючи або уявляючи у точній послідовності згадуване.

Навколо була тиша. Дівчина перебирала в пам'яті своє життя (Л. Дмитерко);

Катруся почала в голові перебирати тих парубків, які могли б її посватати (Н. Кобринська);

Поки вона спокійно йде селом, ще й ще перетрушує в пам'яті всі оповідання, принесені людьми з скитка (М. Стельмах);

Андрій тривожно й швидко перебрав у пам'яті все, що будь-коли й будь-кому писав на теми політичні (І. Багряний);

Він перебрав у думці усі діла, які траплялись в волості за останні часи (І. Нечуй-Левицький);

Я перегорнув у пам'яті всі дрібниці нашого приїзду, перебування у Варшаві – і холодний піт виступив мені на чолі (Олесь Досвітній);

(2) Перебира́ти (перетира́ти) / перебра́ти (перете́рти) язико́м (язика́ми) кого, що, несхв. – детально обговорювати, всебічно оцінювати кого-, що-небудь або обмовляти когось.

Молодиці перебрали язиком усіх дівчат на селі, пересудили і багатих, і бідних (І. Нечуй-Левицький);

– От ви, баби, – без злості говорить Нечипір, – кого хочеш перетруть язиками. Дівчина як дівчина (М. Зарудний);

(3) Перебира́ти (розбира́ти) / перебра́ти (розібра́ти) по кісточка́х ([усі́] кісточки́, [усі́] жи́лочки) кого, що, зневажл.:

а) до дрібниць характеризувати, оцінювати кого-, що-небудь, займаючись пересудами.

“Та замовчіть ви, язикаті!” – жбурляє цигарку Петро і береться за лопату. – “Звикли всіх по кісточках перебирати” (М. Чабанівський);

– Перебирають один одного по кісточках – то із заздрощів, то з власної неприязні (І. Цюпа);

Наперед уже уявляв їхню зустріч .. Перебравши кісточки однокурсників, перейдуть до викладачів, згадуватимуть їхні дивацтва (Є. Гуцало);

Безжалісні дівчатка почали по кісточках розбирати нового вчителя (О. Іваненко);

б) дуже лаяти, ганьбити кого-небудь.

І не було того дня, щоб не було суду над Яковом; вона .. перебирала усі жилочки його, – так не ворогують чужі, так не гризуться запеклі вороги (Панас Мирний);

І далі вже розбиралося по кісточках Уласа. Наприкінці із усіма подробицями описувалося, як і при яких обставинах Улас підривав авторитет Гната і які слова говорив при цьому (Григорій Тютюнник);

в) глибоко обдумуючи, детально аналізувати що-небудь.

Скільки раз за ці два місяці перебрав по кісточках Іван Федорович своє життя (з газ.);

– Перш ніж почати працювати із цим приладдям, мусимо оцю роботу – показав Петро Михайлович малюнок на папері – розібрати по кісточках (С. Васильченко);

(4) Перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край):

а) перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь.

Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць, – у Міке була одна відповідь: – Мало, мало стало звіра. Спитав [хлопець] Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут);

Перебра́ти мі́ру (мі́рку).

Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (Ірина Вільде);

– Дорога моя, зважайте – публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський);

Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: – Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам'ятав, що зв'язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора було уже відступати (Г. Хоткевич);

Базьо і сам побачив, що трохи перебрав мірку (В. Стефаник);

б) випити зайву кількість хмільного.

Раз тільки, перебравши через міру, .. завів [піп] про те [легковажність попаді] розмову з нею, прохав, аж плакав, кинути таке життя (Панас Мирний);

Дехто з шляхетства, що бенкетували, порозходились, а другі, перебравши через край, поснули під лавками (О. Стороженко).