1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

перебирати

Перебира́ти, -бира́ю, -бира́єш; перебра́ти, -беру́, -бере́ш, -беру́ть

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перебирати — перебира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перебирати — (що) переглядати, сортувати, відсортовувати; (піч) перекладати, пересипати; (в голові) згадувати по черзі; (женихами) вередувати; (міру) перевищувати переборщувати, переливати через край; (хмільного) перепиватися; (команду) брати на себе... Словник синонімів Караванського
  3. перебирати — див. пиячити Словник синонімів Вусика
  4. перебирати — -аю, -аєш, недок., перебрати, -беру, -береш, док. 1》 перех. і без додатка.Розбираючи, беручи в руки одне за одним, переглядати все чи багато чого-небудь. || Сортуючи, відбирати придатне для вжитку. 2》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. перебирати — ПЕРЕБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕБРА́ТИ, беру́, бере́ш, док. 1. що і без дод. Розбираючи, беручи в руки одне за одним, переглядати все або багато чого-небудь. Після вечері Онися одчинила здорову скриню .. Словник української мови у 20 томах
  6. перебирати — перебира́ти: ◊ перебира́ти на се́бе пору́ку ставати відповідальним (ст): За правдивість того всього не перебираю на себе ніякої поруки, але таке оповідали мені товариші, які божилися і присягали, що це все правда, а що заперечувати щось... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. перебирати — перебира́ти / перебра́ти у па́м’яті (в голові́, у ду́мці) кого, що. Обдумувати щось, пригадуючи або уявляючи у точній послідовності щось. Навколо була тиша. Дівчина перебирала в пам’яті своє життя (Л. Фразеологічний словник української мови
  8. перебирати — ВЕРЕДУВА́ТИ (поводити себе капризно, виявляти примхи), КАПРИЗУВА́ТИ, ВИГА́ДУВАТИ, ПЕРЕБИРА́ТИ, ГЕ́ДЗАТИСЯ розм., ГЕ́ДЗКАТИСЯ розм., КОВЕРЗУВА́ТИ (КАВЕРЗУВА́ТИ) розм., КОМИ́ЗИТИСЯ розм., МАРУ́ДИТИ розм., ВИТРЕБЕ́НЬКУВАТИ розм., ПЕРЕБЕ́НДЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  9. перебирати — ПЕРЕБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕБРА́ТИ, беру́, бере́ш, док. 1. перех. і без додатка. Розбираючи, беручи в руки одне за одним, переглядати все або багато чого-небудь. Після вечері Онися одчинила здорову скриню.. Словник української мови в 11 томах