1. Великий тлумачний словник сучасної мови

перебирати

перебира́ти

-аю, -аєш, недок., перебрати, -беру, -береш, док.

1》 перех. і без додатка.Розбираючи, беручи в руки одне за одним, переглядати все чи багато чого-небудь.

|| Сортуючи, відбирати придатне для вжитку.

2》 перех. Доторкуватися до частин, складників чого-небудь, перехоплюючи їх пальцями одне за одним, по черзі.

3》 тільки недок., неперех., чим. Робити якісь одноманітні, однакові рухи чим-небудь.

4》 перех., перен. Уявляти, згадувати, відтворювати в пам'яті послідовно все чи багато чого-небудь, всіх чи багатьох.

|| Послідовно переглядати, оцінюючи кого-, що-небудь, вирішуючи щось.

5》 тільки недок., неперех., ким, чим і без додатка. Проявляти розбірливість у чомусь, бути вередливим, поводити себе капризно.

6》 тільки док., перех., розм. Беручи поступово, в декілька прийомів, забрати все чи велику кількість чого-небудь.

|| Користуватися послугами всіх по черзі чи багатьох.

7》 перех., розм. Брати зайве, більше ніж треба.

|| Випивати понадміру, дуже багато хмільного. Перебирати через край.

8》 перех. Розібравши на частини для ремонту, знову збирати.

9》 перех., рідко. Брати у кого-небудь, приймати, одержувати від когось.

|| Приймати на себе все чи багато чого-небудь (звичайно про те, що дуже обтяжує, накладає велику відповідальність і т. ін.). Перебрати борги банкрута.

10》 перех., рідко. Перейняти від кого-небудь.

11》 перех., розм. Те саме, що переодягати.

12》 перех., с. г. Очищати посіви від бур'янів; прополювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перебирати — перебира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перебирати — (що) переглядати, сортувати, відсортовувати; (піч) перекладати, пересипати; (в голові) згадувати по черзі; (женихами) вередувати; (міру) перевищувати переборщувати, переливати через край; (хмільного) перепиватися; (команду) брати на себе... Словник синонімів Караванського
  3. перебирати — див. пиячити Словник синонімів Вусика
  4. перебирати — ПЕРЕБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕБРА́ТИ, беру́, бере́ш, док. 1. що і без дод. Розбираючи, беручи в руки одне за одним, переглядати все або багато чого-небудь. Після вечері Онися одчинила здорову скриню .. Словник української мови у 20 томах
  5. перебирати — перебира́ти: ◊ перебира́ти на се́бе пору́ку ставати відповідальним (ст): За правдивість того всього не перебираю на себе ніякої поруки, але таке оповідали мені товариші, які божилися і присягали, що це все правда, а що заперечувати щось... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. перебирати — перебира́ти / перебра́ти у па́м’яті (в голові́, у ду́мці) кого, що. Обдумувати щось, пригадуючи або уявляючи у точній послідовності щось. Навколо була тиша. Дівчина перебирала в пам’яті своє життя (Л. Фразеологічний словник української мови
  7. перебирати — ВЕРЕДУВА́ТИ (поводити себе капризно, виявляти примхи), КАПРИЗУВА́ТИ, ВИГА́ДУВАТИ, ПЕРЕБИРА́ТИ, ГЕ́ДЗАТИСЯ розм., ГЕ́ДЗКАТИСЯ розм., КОВЕРЗУВА́ТИ (КАВЕРЗУВА́ТИ) розм., КОМИ́ЗИТИСЯ розм., МАРУ́ДИТИ розм., ВИТРЕБЕ́НЬКУВАТИ розм., ПЕРЕБЕ́НДЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. перебирати — Перебира́ти, -бира́ю, -бира́єш; перебра́ти, -беру́, -бере́ш, -беру́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. перебирати — ПЕРЕБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕБРА́ТИ, беру́, бере́ш, док. 1. перех. і без додатка. Розбираючи, беручи в руки одне за одним, переглядати все або багато чого-небудь. Після вечері Онися одчинила здорову скриню.. Словник української мови в 11 томах