перебирати

ВЕРЕДУВА́ТИ (поводити себе капризно, виявляти примхи), КАПРИЗУВА́ТИ, ВИГА́ДУВАТИ, ПЕРЕБИРА́ТИ, ГЕ́ДЗАТИСЯ розм., ГЕ́ДЗКАТИСЯ розм., КОВЕРЗУВА́ТИ (КАВЕРЗУВА́ТИ) розм., КОМИ́ЗИТИСЯ розм., МАРУ́ДИТИ розм., ВИТРЕБЕ́НЬКУВАТИ розм., ПЕРЕБЕ́НДЮВАТИ розм., ХИМЕ́РИТИ розм., ХИМЕРУВА́ТИ розм., ПРИ́МХАТИ діал. Вдень найчастіше він нудивсь, або ходив похмурий, сердитий, вередував (М. Коцюбинський); — Добре, візьму і тебе, тільки.. не капризуй, а то з дороги поверну назад (М. Чабанівський); — Зараз почне вигадувати. Все не по його, не по йому (Панас Мирний); (Наталка:) Не рівняйте мене, пане виборний, з городянками: я не вередую і не перебираю женихами (І. Котляревський); — Та ну! Не ґедзкайся! виймай лиш ключ мерщій (П. Гулак-Артемовський); Онися коверзувала ще й любила допікати до живих печінок (І. Нечуй-Левицький); Через тиждень кличуть її у двір.. — Не піду я. Хай сюди присилає (провіант)! — каверзувала вже Оришка (Панас Мирний); — Тут і мала дитина бачить вигоду, а він комизиться... (В. Кучер); — Не люблю, коли молодий, здоровий, гарний чоловік отак нудить та марудить (І. Франко); — Кожна дівка, поки не вийшла заміж, то й добра, а як зв'язала руки, то зараз і почне витребенькувати... І те не так, і друге не по ній!.. (Панас Мирний); — Чи швидко підемо заміж, чи ще довгенько будемо перебендювати? — спитала мати в дочки (І. Нечуй-Левицький); — Дитина чогось химерить сьогодні (Ірина Вільде); А ти мати, чи ні своїй дочці? Як почне він (чоловік) примхати, то ти й рученьки попустиш (Марко Вовчок).

НАПИ́ТИСЯ (випивши алкогольних напоїв, стати п'яним), УПИ́ТИСЯ (ВПИ́ТИСЯ) підсил., ПЕРЕПИ́ТИСЯ підсил., ОБПИ́ТИСЯ підсил. розм., НАБРА́ТИСЯ підсил. розм., НАДУ́ДЛИТИСЯ підсил. вульг., НАЖЛУКТИ́ТИСЯ (НАЖЛУКТА́ТИСЯ рідше) підсил. вульг., НАКЛЮ́КАТИСЯ підсил. фам., НАЛИГА́ТИСЯ підсил. вульг., НАЛИЗА́ТИСЯ підсил. вульг., НАЛИ́ТИСЯ підсил. розм., НАРІ́ЗАТИСЯ підсил. фам., НАСМОКТА́ТИСЯ підсил. фам., НАСПИРТУВА́ТИСЯ підсил. розм., НАХЛЕБТА́ТИСЯ підсил. вульг., НАХЛИСТА́ТИСЯ підсил. вульг., НАБРА́ЖИТИСЯ підсил. розм. рідше; ПЕРЕПИ́ТИ, ПЕРЕБРА́ТИ розм. (випити понад міру). — Недок.: напива́тися, упива́тися (впива́тися), перепива́тися, обпива́тися, набира́тися, нали́гуватися, нали́зуватися, налива́тися, нарі́зуватися, насмо́ктуватися, нахли́стуватися, перепива́ти, перебира́ти. Він напивався, а потім п'яний вештався по слобідських вулицях (А. Шиян); Деякі з них упилися, й довелося їх вести під руки (С. Скляренко); — Пани перепились і можуть накоїти вам лиха (Ю. Бедзик); Василь Іванович Мороз набрався до краю, вийшов надвір (І. Микитенко); Горілка лилась з бутлів неначе в лотоки ..Левко вже зовсім надудлився (І. Нечуй-Левицький); — Нажлуктався вже, — докірливо констатували дядьки (Ю. Смолич); Щоб позбутись досади, вона за обідом наклюкалася і лягла спати (Панас Мирний); Еней з дороги налигався І пінної так нахлистався, Трохи не виперсь з його дух (І. Котляревський); — А ти гляди мені й сьогодні не налижись, як учора! — гарикнула до нього висока суха баба (Панас Мирний); (Палажка:) Та проїжджий же не стане наливатися у вашому трахтирі! (Панас Мирний); — Бач, як нарізався, що й слова не промовить! (Г. Квітка-Основ'яненко); (Микита:) Обдурив клятий ворожбит! Тільки гроші в мене видурив та горілки уволю насмоктався!.. (М. Кропивницький); — А ти й сьогодні наспиртувався! — сказав робітник в окулярах (П. Панч); Ой, йо-йой, де ви, Якове, так нахлебталися! — протягнув Шулем (І. Чендей); (Кузьма:) Що ти плетеш? Ну, й випив!.. Ні, пляшка повна... Де ж це він так нахлистався? (З. Мороз); Скинулись гуртом, купили горілки, набражились, як квачі (Панас Мирний); Вздовж довгого столу.. сиділи ті з гостей, котрі або ще не хотіли спати, або не могли зрушити з місця, перебравши хмільного (В. Гжицький). — Пор. 1. ви́пити, 2. пи́ти, п'яні́ти.

ПЕРЕБИРА́ТИ (речі, папери і т. ін., шукаючи що-небудь або упорядковуючи); ПЕРЕГОРТА́ТИ (ПЕРЕГО́РТУВАТИ рідше) (перев. папери, книжки); ВОРУШИ́ТИ, ПЕРЕВОРУ́ШУВАТИ (перев. у пошуках чогось); ПЕРЕКИДА́ТИ, ПЕРЕРИВА́ТИ розм. (у поспіху, необережно); ПЕРЕВЕРТА́ТИ (перев. із сл. догори ногами, догори дном, до дна тощо — шукаючи що-небудь). — Док.: перебра́ти, перегорну́ти, переворуши́ти, переки́дати, перери́ти, переверну́ти. Петруня сідає, перебирає газети, знаходить потрібну, читає (С. Васильченко); Хлопець перегортає своє багатство, доповнює його двома книжками й неохоче замикає ящик (В. Козаченко); Підходить (Острожин) до стола й починає ворушити газети (Леся Українка); Степаниді Петрівні довелося переворушити всі свої старі запаси ниток і ганчірок у пошуках кількох ниточок червоної шерсті (В. Собко); Перекидали усе в скрині, а намиста нема! (І. Нечуй-Левицький); Непрохані гості переривають усю кімнату, переглядають, розтріпуючи, книжки, перечитують усі папери (М. Стельмах); Попівни налітали на ті крамниці, як горобці на рясну вишню; попадя усе до дна перевертала (Марко Вовчок).

ПЕРЕБИРА́ТИ чим (робити одноманітні рухи); СУКА́ТИ розм. (руками, ногами); ПРЯ́СТИ розм. (ногами, лапами, вухами тощо); ДРИ́ҐАТИ розм. (зрідка, різко — ногами, лапами); ПА́ЦАТИ розм. (ногами, перев. як вираз незадоволення). Кінь, відчувши спритність вершника, нетерпляче перебирав ногами (М. Зарудний); Отаке мале (дитя), рожеве, сукає ногами й руками і кричить (Ю. Смолич); Кінь рушає, але пряде вухами, ступає обережно (А. Хижняк); — Ніби розуміючи, про що іде мова, ти захоплено дриґав ніжками і белькотів: "Агу-агу" (І. Цюпа); (Мокрина:) Учора тільки почала їй виговорювати, а вона голову в подушки і зараз почала пацать ногами (М. Кропивницький).

ПЕРЕБОРЩИ́ТИ розм. (перевищувати міру в чомусь), ПЕРЕСОЛИ́ТИ розм., ПЕРЕПЕРЧИ́ТИ розм., ПЕРЕБРА́ТИ розм., ПЕРЕДА́ТИ розм., ПЕРЕБА́ВИТИ розм. рідше; ПЕРЕГНУ́ТИ розм. (припуститися перегину); ПЕРЕЙТИ́, ПЕРЕСТУПИ́ТИ, ПЕРЕХОПИ́ТИ (із сл. край, межа тощо). — Недок.: перебо́рщувати, пересо́лювати, перепе́рчувати, перебира́ти, передава́ти, перебавля́ти, перегина́ти, перехо́дити, переступа́ти, перехо́плювати. Варка сама побачила, що переборщила, образивши завжди тиху, звичайну та приємну подругу (Л. Яновська); Мені здається, що Кайт трохи пересолив (П. Колесник); Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (Ірина Вільде); — О! — скрикнула вона й засміялася. — Це вже ви передали (Марко Вовчок); — Отак і з вами буде: покрутитеся трохи в селі і втечете. — Ну, це ти, Серьожо, перегнув. З вашого села я нікуди не піду (Григорій Тютюнник); Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький); Зухвальство маклера переступило межі пристойності (Ірина Вільде); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). — Пор. 1. перебі́льшувати.

ПЕРЕЙНЯ́ТИ що від кого і без додатка (навчитися чого-небудь від когось, спостерігаючи за ним), ПЕРЕБРА́ТИ рідше, НАБРА́ТИСЯ розм.; ЗАПОЗИ́ЧИТИ, ПОЗИ́ЧИТИ рідше, ПІДХОПИ́ТИ, ПОХОПИ́ТИ діал. (зробити своїм надбанням). — Недок.: перейма́ти, перебира́ти, набира́тися, запозича́ти (запози́чувати), позича́ти, підхо́плювати. З добрим поживеш — добро переймеш, а з лихим зійдешся, того й наберешся (прислів'я); — Де ви це слово перейняли? (О. Гончар); Диангі перебрав рибальське майстерство від свого батька (Ю. Смолич); З ким поведешся, того й наберешся (прислів'я); — Оце приїхав, Ониську Артемовичу, до вас на семінар.. Хочу дещо запозичити (О. Гончар); Премудрості риболовецької справи дід Галактіон, напевне, позичив у свого діда (О. Донченко); Метод Багірова незабаром підхопили всі (О. Гончар); В тих мандрах батько мій чимало і пісень Усяких похопив (М. Рильський).

ПЕРЕОДЯГА́ТИ (одягати в інший одяг), ПЕРЕВДЯГА́ТИ, ПЕРЕДЯГА́ТИ рідше, ПЕРЕБИРА́ТИ розм., ПЕРЕОБМУНДИРО́ВУВАТИ жарт.; ПЕРЕРЯДЖА́ТИ (ПЕРЕРЯ́ДЖУВАТИ рідше) (перев. для того, щоб не можна було впізнати); МАСКУВА́ТИ (перев. з метою маскування). — Док.: переодягти́ (переодягну́ти), перевдягти́ (перевдягну́ти), передягти́ (передягну́ти), перебра́ти, переобмундирува́ти, переряди́ти, замаскува́ти. (Наташа:) Миша, я твою маму переодягну в чорне плаття моєї покійної мами! (І. Карпенко-Карий); Швед перевдяг свій загін у форму врангелівського офіцерського полку (Ю. Яновський); — Ходіть до моєї канцелярії, хлопці, зігрійтесь трохи, зараз вас переберемо! (І. Франко); — Хоч як хочете мене переряджуйте, научіть усьому, як треба бути панею, та вже внутрі не переробите (Г. Квітка-Основ'яненко); Тепер старшини, добувши десь червоні кубанки, саме маскували своїх їздових під козаків (О. Гончар).

ПЕРЕПИВА́ТИСЯ (випивати понад міру алкогольних напоїв), ПЕРЕБИРА́ТИ розм. — Док.: перепи́тися, перебра́ти. Мати, боячись, щоб він не перепивсь, хотіла одняти боклагу (П. Куліш); — Лягай краще, а то, бачу, перебрав... П'яний ти (А. Іщук). — Пор. п'яні́ти.

СОРТУВА́ТИ (відокремлювати що-небудь за розміром, якістю тощо), ВІДСОРТО́ВУВАТИ, РОЗСОРТО́ВУВАТИ, ВІДБИРА́ТИ, ПЕРЕБИРА́ТИ (руками). — Док.: посортува́ти, відсортува́ти, розсортува́ти, відібра́ти, перебра́ти. Сортувати насіння; Шевченко сортував монети і складав їх різними стовпчиками, починаючи від ясно-жовтих золотих імперіалів.. до важких брунатних мідних п'ятаків (З. Тулуб).