перебірник
ПЕРЕБІ́РНИК, а, ч., розм.
Перебірлива, вибаглива людина.
Перебіник усе перебирає: яке краще, яке гірше (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перебірник — перебі́рник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- перебірник — -а, ч. Вередник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перебірник — Перебі́рник, -ка; -бі́рники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перебірник — Перебірник, -ка м. Разборчивый, прихотливый человѣкъ. ум. перебірничок, перебірни́ченько. Наш паниченько перебірниченько коники перебірає: котро краще, — собі бере, котро бридше, — служенькам дає. АД. І. 13. Словник української мови Грінченка