1. Словник української мови у 20 томах

перебірниця

ПЕРЕБІ́РНИЦЯ, і, ж., розм.

Жін. до перебі́рник.

Перебірниця наша то те не їсть, то те не їсть (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перебірниця — перебі́рниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. перебірниця — -і. Жін. до перебірник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перебірниця — Перебі́рниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. перебірниця — Перебірниця, -ці ж. Разборчивая, прихотливая женщина. Словник української мови Грінченка