перевертень
ПЕРЕ́ВЕРТЕНЬ, тня, ч.
1. Людина, що зрадила свої переконання.
– Правда Наливайкова, що на нас може напасти, як коршун на курчат без квочки, отой перевертень лядський, гетьман Жолкєвський (Іван Ле);
Народ мій є! Народ мій завжди буде! Пощезнуть всі перевертні й приблуди І орди завойовників-заброд! (В. Симоненко);
Свідомо затягуючи реформу, її підступно виставили під плювки радикалів усіх мастей, і насамперед під удари перевертнів (Б. Олійник).
2. міф. За народним повір'ям – людина, чаклуванням обернута на тварину або предмет; нечиста сила, що набрала вигляду кого-, чого-небудь.
Хто в траві – врівні з травою; Хто в воді – врівні з водою; Хто у лісі – врівні з лісом, Ніччю – перевертнем бісом? (Л. Боровиковський);
Найдавнішими з них [вірувань] є пережитки тотемізму у вигляді віри в перевертнів – у здатність людей обертатися на тварин і навпаки, а також обожування сил природи (з наук. літ.);
* Образно. Цього року, коли ви ще не призабули, вина довго гралася з нами у перевертні (із журн.).
3. діал. Непородиста, нечистокровна тварина; помісь.
Перевертні [вівці] продаються або вирізуються на лій (Сл. Б. Грінченка).
Значення в інших словниках
- перевертень — пере́вертень іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- перевертень — Зрадник, перекинчик, ренегат, відступник, яничар; (вампір) вовкулака, вовкун. Словник синонімів Караванського
- перевертень — див. зрадник Словник синонімів Вусика
- перевертень — -тня, ч. 1》 міф. За народними повір'ями – людина, чаклуванням обернута на тварину або предмет; вовкулак; нечиста сила, що прибрала вигляду кого-, чого-небудь. 2》 Людина, що зрадила свої переконання. 3》 діал. Непородиста, нечистокровна тварина; помісь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перевертень — ВІРОВІДСТУ́ПНИК (людина, що відреклася від своєї віри, релігії), ВІДСТУ́ПНИК, БОГОВІДСТУ́ПНИК, РЕНЕГА́Т, ДИСИДЕ́НТ, ПЕРЕ́ВЕРТЕНЬ, НЕДО́ВІРОК (той, хто зрікшись своєї віри, прийняв іншу); ЄРЕТИ́К (людина, що відійшла від догм панівної релігії). Словник синонімів української мови
- перевертень — Пере́вертень, -вертня, -тневі; -тні, -тнів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перевертень — ПЕРЕ́ВЕРТЕНЬ, тня, ч. 1 Людина, що зрадила свої переконання. — Правда Наливайкова, що на нас може напасти, як коршун на курчат без квочки, отой перевертень лядський, гетьман Жолкєвський (Ле, Наливайко, 1957, 344); Народ мій є! Народ мій завжди буде!... Словник української мови в 11 томах
- перевертень — Пере́вертень, -тня м. 1) Отступникъ, ренегатъ. Тим часом католицькі пани з нашими перевертнями усиловувались унію на Вкраїні прищепити. К. ЧР. 10. 2) Выродокъ. (Вівці) перевертні продаються або вирізуються на лій. О. 1862. V. Кух. 35. Словник української мови Грінченка