перевертатися

ПЕРЕВЕРТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕВЕРНУ́ТИСЯ, верну́ся, ве́рнешся, док.

1. Повертатися з одного боку на другий.

Нудиться Кирило Хоць. Ніч, а йому й не спиться. Перевертається під сіряком то на той бік, то на той, аж піл торохтить (А. Тесленко);

Чайка линула над морем, переверталася з крила на крило, а Павло Коваль усе махав і махав їй услід вицвілою на сонці безкозиркою (В. Кучер);

Перевернувся [Чіпка] а боку на бік, натяг на голову ряднину, – не спиться, та й годі... (Панас Мирний);

Данило Багрич прокинувся. Перевернувся з боку на бік (Л. Дмитерко);

// Повертатися нижнім боком догори або набік; перекидатися.

Порожня діжка з борошна переверталася догори дном, і навіть пилочок не сипався з неї... (М. Коцюбинський);

Коли з'їздили в лісі з гори, вдарилося колесо на скруті до сухого пня, а віз перевернувся (Л. Мартович);

Розгойданий двома тілами, невеличкий човен захитався в боку на бік і перевернувся (Ю. Збанацький).

2. перен. Різко, докорінно змінюватися.

Розмова якось перевернулася у другий бік (Г. Хоткевич);

– Чув я про твої перемоги, синку, – почав Повчанський .. – Але кожна палиця має два кінці. Коли б воно навпаки не перевернулося: ти – на турків і на татар, а татари та турки – на нас (З. Тулуб);

// Зазнавати змін у свідомості, переживаннях.

Іван слухав, мов остовпілий. У його нутрі переверталося щось, рвалося щось, кричало щось, мов жаль, мов тяжкі докори, мов почуття якоїсь вини (І. Франко);

Він сидів, низько насунувши брови, і щось складне переверталося у нього в голові (І. Микитенко);

Вчитель аж остовпів у дверях, побачивши, як Жежеря по-панібратському поклав руку на ІІаламарчикове плече та туркоче йому на вухо щось облесливе. Миттю у ньому все перевернулося (В. Речмедін).

3. на кого, в кого – що, ким, чим, перен. Перетворюватися на що-небудь інше, переходити в інший стан, набирати зовсім іншого вигляду.

Великі світлиці ширшали, довшали, перевертались на Нестеринські яри (І. Нечуй-Левицький);

Бороду скинено під ноги. Анрі-Жак із бородатого гнома перевернувся на бравого хлопця (Ю. Яновський);

// Використовуючи чари, ворожбу, перетворюватися в кого-, що-небудь.

[Мар'яна:] Вони русалки, а я відьма: вони мене бояться. Хочете, я вам зараз перевернусь зозулею! (С. Васильченко).

4. тільки док., перен. Пройти, минути (про час, пору).

Чимало літ перевернулось, Води чимало утекло; І в хутір лихо завернуло, І сліз чимало принесло (Т. Шевченко);

Минає день, минає два, Мина за ранком ранок; Безвісну будучність вкрива Таємності серпанок. Перевернувся цілий рік, – Як перш, нема звороту (П. Грабовський);

// Відбутися, трапитися.

Багато дечого без мене перевернулося [у селі], багато не так стало (Панас Мирний);

// Побувати де-небудь, у когось (про всіх або багатьох); поперебувати.

А паничів що то в нас перевернулось! Аж роєм коло нашої панночки звиваються (Марко Вовчок);

– Вже скільки тих голів перевернулося в Ковалівці, а толку чортма (В. Кучер);

// Побувати в чиїх-небудь руках, стати чиєюсь власністю (про все або багато чого-небудь).

– Щоб я .. мошеником [шахраєм] через його .. став! Ніколи мошеником не був... Скільки чужих грошей в руках перевернулося, а тут... (Грицько Григоренко).

5. тільки недок. Пас. до переверта́ти 1, 2, 4.

Допомагати хворому перевертатися.

◇ Все переплу́талося (поплу́талося, переверну́лося і т. ін.) / плу́тається (переверта́ється) в голові́ (в думка́х) див. весь¹;

Душа́ переверта́ється / переверну́лася <�Се́рце переверта́ється / переверну́лося> див. душа́;

(1) Переве́рнеться (переверну́вся

б) у труні́ хто – про обурення, гнів (із згадкою про померлого, причетного до предмета мови).

– Ну, скажи, Федю, за що він муку прийняв отаку, голову свою поклав? .. Та він, коли б знав отаке, в труні перевернувся б! (А. Головко);

(2) Переверта́тися / переверну́тися в душі́ у кого, кому – кого-небудь дуже вражає щось; хтось дуже хвилюється, страждає і т. ін.

Глянув [Данько] у її широко відкриті, такі довірливі очі, і в душі все йому перевернулося од болю (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перевертатися — переверта́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перевертатися — див. ворушитися; котитися; падати Словник синонімів Вусика
  3. перевертатися — -аюся, -аєшся, недок., перевернутися, -вернуся, -вернешся, док. 1》 Повертатися з одного боку на інший. || Повертатися нижнім боком догори або набік; перекидатися. 2》 перен. Різко, докорінно змінюватися. || Зазнавати змін у свідомості, переживаннях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перевертатися — душа́ (се́рце) переверта́ється / переверну́лася (се́рце переверну́лося) чия (чиє), у кого. 1. Хто-небудь відчуває гострий жаль, переймається співчуттям до когось—чогось. (Ганна:) І повіриш, Арсеньку, у мене так просто душа перевертається од усього цього. Фразеологічний словник української мови
  5. перевертатися — ЗМІ́НЮВАТИСЯ (ставати іншим, інакшим), ЗМІНЯ́ТИСЯ, МІНЯ́ТИСЯ, МІНИ́ТИСЯ рідше, ПЕРЕМІНЯ́ТИСЯ, ПЕРЕМІ́НЮВАТИСЯ, ВІДМІНЯ́ТИСЯ, ВІДМІ́НЮВАТИСЯ, ПЕРЕВЕРТА́ТИСЯ, ПЕРЕРО́ДЖУВАТИСЯ, ПЕРЕШИКО́ВУВАТИСЯ, ПЕРЕІНА́КШУВАТИСЯ розм., ПЕРЕІНА́ЧУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. перевертатися — ПЕРЕВЕРТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕВЕРНУ́ТИСЯ, верну́ся, ве́рнешся, док. 1. Повертатися з одного боку на другий. Нудиться Кирило Хоць. Ніч, а йому й не спиться. Перевертається під сіряком то на той бік, то на той, аж піл торохтить (Тесл. Словник української мови в 11 томах