перевертати

ПЕРЕВЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕВЕРНУ́ТИ, верну́, ве́рнеш, док., що.

1. Повертати з одного боку на другий.

Її кидають на ослін .. Роберт перевертає Тамару на спину, хапає склянку води і хлюпає в обличчя (А. Хижняк);

// Повертати нижнім або протилежним боком догори.

Хлопець слухався діда. Коли одна половинка ножа нагрівалася, він перевертав його на другу. Руку все далі й далі гнало (Панас Мирний);

Онися перевернула матерію на другий бік і пересвідчилась, що матерія була на лице, та й швиргонула її на стіл (І. Нечуй-Левицький);

Іван вихопив у неї з рук мотузку, відтяг саночки до купи гною і перевернув догори полозками (С. Чорнобривець);

Я зупинив патефон, перевернув пластинку (Ю. Збанацький);

// Перекидати, валити набік.

Летять [троянці] і все перевертають, Як мух, Рутульців убивають (І. Котляревський);

Вітя варить в казанку кашу. Перевертає, зачепивши ногою, казанок (С. Васильченко);

Поспитала вітру мати, де посмів він пропадати: чи у скелищі сидів, чи трусив плоди садів, чи на морі бунтував, кораблі перевертав... (М. Рудь);

Зачервоніється [Оксана], засоромиться, рученьками закриється, перемовчить, та вп'ять [знову] за своє: поратись кинеться й гляди, те розіллє, те переверне, те розіб'є (Г. Квітка-Основ'яненко);

// Листати, гортаючи (сторінки, листки і т. ін.).

Послухай, Грицьку, лиш! чи це тобі втямки, Як зійдуться було до тебе парубки, А ти було й звелиш граматку їм читати, А сам почнеш було псавтир [псалтир] перевертати (П. Гулак-Артемовський);

Лемішка любив молитись Богу довго й голосно, кілька разів одривавсь од молитви, ходив по хазяйству, вертавсь і знов починав бубоніти, перевертаючи листки (І. Нечуй-Левицький);

Переверніть пудові журнали та пошукайте, чи нема там чого-небудь такого, як С[вяченая] в[ода] – і не турбуйтесь, бо, їй-богу, не найдете (Т. Шевченко);

// Розгрібати й ворушити сіно, траву і т. ін.

Чую я – не спиться моєму парубкові: то сіно перевертає, то зітхає, далі й вийшов (Марко Вовчок);

[Денис:] А бери лиш граблі та починай громадити, та, гляди, перевертай траву щоразу (М. Кропивницький);

Іван вилами перевертав гній, а в грудях наростала злість на пана (С. Чорнобривець);

// Копати, орати землю.

Неможливим, над силу людську, здалося їй такий лан двома плугами перевернути (Л. Яновська);

Хай мокро на ниві. Хай тяжко орати. Та я переверну ще гори ріллі (С. Олійник);

// перен. Розглядаючи що-небудь з іншого боку, звертаючи увагу на щось інше, відмовлятися від попереднього.

– Тут-таки [на берегах Дніпра], може, знайдемо пам'ятки, – провадив він далі, – що перевернуть усі теорії про давні народи, які мешкали на цьому терені, і про впливи їх на пізніші культури (Г. Коцюба).

2. перев. у сполуч. зі сл. догори ногами, догори дном. Переривати, переворушувати десь все або багато чого-небудь з метою знайти когось, щось.

Не раз узимі .. траплялося, що слід опришка приводить до її хати, далі слід не йде – а приходять пушкарі, перевертають все догори ногами, стіни рубають зі злості, а знайти не можуть нічого (Г. Хоткевич);

Перетрусили усе, перевернули усе догори, забрали усі українські книжки, навіть українські ноти... (І. Нечуй-Левицький);

* Образно. [Іваненко:] Переверну все місто, але знайду [Варвару] (О. Корнійчук);

// Робити безладдя, усе перекидаючи.

З Катею вони завжди регочуть, перевертаючи у хаті все догори дном (В. Козаченко);

– Пораділи, що вчителька самих у хаті лишила, то зараз і хату згодні перевернути! (С. Васильченко);

// Різко порушувати усталений, звичний порядок.

То весела, весела [Мотря] – усе б догори дном перевернула, то зразу, наче зав'яже її, – сидить, думає, думає, часом плаче (Панас Мирний).

3. перен. Робити зовсім іншим, різко змінювати.

Прийшла була по неї лиха година з Дону, котра перевернула все її життя (Панас Мирний);

Читання настільки перевернуло мій світогляд, що з незвичайно революційного хлопця, яким я був до 12 років, я став на 13 році життя – атеїстом (М. Коцюбинський);

// Виклика́ти в кого-небудь якесь сильне почуття, переживання; хвилювати.

Юнак перевернув усе її нутро (із журн.);

// безос.

Усе в мене всередині перевернуто з ніг на голову (із журн.).

4. в що, на що, в кого, на кого, перен. Перетворювати на що-небудь інше, переводити в інший стан, надавати зовсім іншого вигляду.

Зійшов місяць і почав все перевертати в срібло: по хлібах побігли блискучі хвилі, на траві роса заграла (Грицько Григоренко);

[Передерій:] Хіба на те ми маємо свої Статути цехові та привілеї, Щоб з наших прав знущалися пани Та на рабів своїх перевертали! (І. Кочерга);

– Я вірила в майбутнє, мною керувала любов до тебе. Та життя перевернуло віру на зневір'я, щирість на брехню (П. Колесник);

// Заворожуючи, перетворювати в кого-, що-небудь.

Перевернув [чарівник] Сороку в Дулю. Так і осталася вона (Л. Глібов).

◇ (1) Переверну́ти (зру́шити, ру́шити) / верну́ти (ру́хати) го́ри – виконати велику, навіть неможливу роботу; зробити дуже багато.

[Трохим:] Рівні і парні [воли], як соколи: чи в плузі, чи в возі – ідуть, як вода, тільки покеруй ними, то й гори перевернеш (М. Кропивницький);

– Думав, білоручки тільки до писання здатні. А вони, дивись, гори перевернули (В. Речмедін);

– Закваска в неї [вчительки] крута, робоча. Уся в батька .. Отаких би їм учителів, то б Кочубей з ними ще гори вернув (В. Кучер);

О, гвардія!.. Золотий фонд! З ними гори можна перевернути (О. Сизоненко);

Мало нас, та се – дарма; Міцна віра рушить скали... (П. Грабовський);

(2) Переверну́ти [весь] світ – змінити все, зробивши щось неможливе, незвичайне, важкоздійсненне.

[1-й гість:] Ви, сваток, така голова. [Гості:] Золота голова! Світ перевернемо з такою головою! (І. Микитенко);

– Ось твій Петро хоче сам весь світ перевернути. Не переверне. Спробує гіркого – порозумнішає (С. Журахович);

(3) Переверта́ти / переверну́ти [всю] ду́шу ([все] се́рце) кому і без дод. – виклика́ти в кого-небудь якесь сильне почуття (тривоги, хвилювання, захоплення і т. ін.).

Вночі йому сниться сон, який перевертає душу: з темного кутка дивляться на нього батькові очі, а під стелею гримить голос: “Ти зробив те, що я тобі заповідав?” (Григорій Тютюнник);

І ось раптом, через якийсь проміжок часу, тобі перевернули душу давно почута п'єса чи пісня (М. Стельмах);

Одповіда [Дмитрик] лиш “так” і “ні”. Зате як усміхнеться – серце переверне (М. Рильський);

(4) Переверта́ти / переверну́ти вниз голово́ю – різко змінювати, робити що-небудь зовсім іншим, не таким, як було.

Десь проявились якісь нігілісти – Кажуть, що се людоїди, Хотять .. Все перевернуть униз головами: Учні професора будуть навчать, А як азбуки не вміє – різками, Як він їх нині, будуть його прать (І. Франко);

(5) Переверта́ти / переверну́ти з ніг на го́лову – різко змінювати, робити що-небудь зовсім іншим, навіть протилежним.

Я не міг заснути. З маніакальною впертістю перевертав з ніг на голову і знову з голови на ноги одну думку. Ні, любов моя, думав я, ніколи по справжньому радісною не буде (Я. Гримайло);

(6) Переверта́ти / переверну́ти на свій лад – робити по-своєму.

Явдоха була пишна, горда. Як тільки оселилася, зараз почала все на свій лад перевертати, господарством заправляти (Панас Мирний);

Потроху та помалу усе панночка на свій лад перевернула, – життя і господарство (Марко Вовчок);

Перево́дити (поверта́ти, переверта́ти і т. ін.) / перевести́ (поверну́ти, переверну́ти і т. ін.) на жарт (на жа́рти) див. перево́дити.