перевіювати

ПЕРЕВІ́ЮВАТИ, юю, юєш і ПЕРЕВІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕВІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док., що і без дод.

1. Віяти все або багато чого-небудь (звичайно зерна́).

Закуріли киптягою токи, де перевівали купи намолоченої пашні (Панас Мирний);

Скільки він вижав, перемолотив та перевіяв тими руками хліба на панщині за свій довгий вік! (І. Нечуй-Левицький);

Перевіяв Силентій підситком увесь попіл, але червінців не знайшов (Григорій Тютюнник);

// Віяти ще раз, повторно або заново, по-іншому.

У негоду комбайни не зможуть повністю відвівати полову і особливо залишки бур'янів. Таке зерно треба буде додатково підсушувати, перевіювати (з газ.).

2. тільки док. Перестати віяти (про вітер).

Тепер вітер хронічний – може, через 3 тижні, нарешті, перевіє і заспокоїться (Леся Українка).

3. спец. Переносити з місця на місце пісок, сніг і т. ін. (про вітер).

Пісок перевіває вітер.

◇ (1) Переві́ювати поло́ву – без потреби повторювати те саме.

Навіщо перевіювати полову? Хіба не ясно й так, чиє воно – чоловікове (О. Гуреїв).