перевіювати
ПЕРЕВІ́ЮВАТИ, юю, юєш і ПЕРЕВІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕВІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док., перех.
1. Віяти все або багато чого-небудь (звичайно зерна́).
Закуріли киптягою токи, де перевівали купи намолоченої пашні (Мирний, IV, 1955, 248);
Скільки він вижав, перемолотив та перевіяв тими руками хліба на панщині за свій довгий вік! (Н.-Лев., II, 1956, 172);
Перевіяв Силентій підситком увесь попіл, але червінців не знайшов (Тют., Вир, 1964, 173);
// Віяти ще раз, повторно або заново, по-іншому.
У негоду комбайни не зможуть повністю відвівати полову і особливо залишки бур’янів. Таке зерно треба буде додатково підсушувати, перевіювати (Рад. Укр., 20.VІ 1961, 2).
2. тільки док. Перестати віяти (про вітер).
Тепер вітер хронічний — може, через 3 тижні, нарешті, перевіє і заспокоїться (Л. Укр., V, 1956, 410).
3. спец. Переносити з місця на місце пісок, сніг і т. ін. (про вітер).
Значення в інших словниках
- перевіювати — переві́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- перевіювати — -юю, -юєш і перевівати, -аю, -аєш, недок., перевіяти, -ію, -ієш, док., перех. 1》 Віяти все чи багато чого-небудь (звичайно зерна). || Віяти ще раз, повторно або заново, по-іншому. 2》 тільки док. Перестати віяти (про вітер). 3》 спец. Переносити з місця на місце пісок, сніг і т. ін. (про вітер). Великий тлумачний словник сучасної мови
- перевіювати — ПЕРЕВІ́ЮВАТИ, юю, юєш і ПЕРЕВІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕВІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док., що і без дод. 1. Віяти все або багато чого-небудь (звичайно зерна́). Словник української мови у 20 томах
- перевіювати — переві́ювати поло́ву. Без потреби повторювати те саме. Навіщо перевіювати полову? Хіба не ясно й так, чиє воно — чоловікове (О. Гуреїв). Фразеологічний словник української мови