перегородка
ПЕРЕГОРО́ДКА, и, ж.
1. Легка, некапітальна стіна, що розділяє приміщення, простір на частини.
Од кахляної грубки до другої стіни йшла .. перегородка і одгороджувала хату од кімнати (О. Стороженко);
Бриг розподілено на дві частини: глуха перегородка знизу й до палуби відокремлювала на кормі каюти для начальства, залишаючи багато місця для команди на палубі й в кубрику (Ю. Яновський);
// Невисокий бар'єр, стінка, що відгороджує, відокремлює одну частину приміщення, простору від іншої.
Маруся ближче підсунулася до низенької перегородки і почала говорити (А. Хижняк);
// Те, що розділяє вмістилище, порожнину на частини.
Як оженився я, дав мені тесть в придане торбу з сьома перегородками (Номис);
Серце поділене м'язовою перегородкою на праву і ліву половину (з навч. літ.).
2. перен. Те, що відділяє, відокремлює одного або одне від одного, є перепоною між ким-, чим-небудь.
Вони так і розлучилися б сьогодні, лишивши в своїх серцях почуття гіркого жалю, якби не було цієї ночі, що потрощила всі перегородки (П. Колесник).
Значення в інших словниках
- перегородка — перегоро́дка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- перегородка — Переділка, сов. перебірка; (низька) бар'єр; (у скрині) перетинка. Словник синонімів Караванського
- перегородка — див. перешкода Словник синонімів Вусика
- перегородка — [пеиреигородка] -дкие, д. і м. -одз'ц'і, р. мн. -док Орфоепічний словник української мови
- перегородка — -и, ж. 1》 Легка, некапітальна стіна, що переділяє приміщення, простір на частини. || Невисокий бар'єр, стінка, що відгороджує, відокремлює одну частину приміщення, простору від іншої. || Те, що переділяє вмістилище, порожнину на частини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перегородка — Переділ Словник чужослів Павло Штепа
- перегородка — ПЕРЕГОРО́ДКА (легка стінка, що ділить приміщення, простір на частини), ПЕРЕ́ТИНКА, ПРОСТІ́НОК рідше, ПЕРЕ́СІЧКА діал., ПЕРЕ́ТИКА діал.; ПЕРЕ́ДІЛКА, ПЕРЕБІРКА (легка, всередині приміщення); ШИ́РМА (коротка, перев. розкладна). Словник синонімів української мови
- перегородка — Перегоро́дка, -дки, -дці; -ро́дки Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перегородка — ПЕРЕГОРО́ДКА, и, ж. 1. Легка, некапітальна стіна, що розділяє приміщення, простір на частини. Од кахляної грубки до другої стіни йшла.. перегородка і одгороджувала хату од кімнати (Стор. Словник української мови в 11 томах
- перегородка — Перегородка, -ки ж. Перегородка, отдѣленіе. Дав мені тесть... торбу з сьома перегородками. Ном. № 14321. Словник української мови Грінченка