перегородка

перегоро́дка

-и, ж.

1》 Легка, некапітальна стіна, що переділяє приміщення, простір на частини.

|| Невисокий бар'єр, стінка, що відгороджує, відокремлює одну частину приміщення, простору від іншої.

|| Те, що переділяє вмістилище, порожнину на частини.

Перегородка носа — вертикальна пластинка, яка поділяє носову порожнину на дві половини.

2》 перен. Те, що відділяє, відокремлює одного або одне від одного, є перепоною між ким-, чим-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

перегородка — перегоро́дка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
перегородка — Переділка, сов. перебірка; (низька) бар'єр; (у скрині) перетинка. Словник синонімів Караванського
перегородка — див. перешкода Словник синонімів Вусика
перегородка — [пеиреигородка] -дкие, д. і м. -одз'ц'і, р. мн. -док Орфоепічний словник української мови
перегородка — Переділ Словник чужослів Павло Штепа
перегородка — ПЕРЕГОРО́ДКА, и, ж. 1. Легка, некапітальна стіна, що розділяє приміщення, простір на частини. Од кахляної грубки до другої стіни йшла .. перегородка і одгороджувала хату од кімнати (О. Словник української мови у 20 томах
перегородка — ПЕРЕГОРО́ДКА (легка стінка, що ділить приміщення, простір на частини), ПЕРЕ́ТИНКА, ПРОСТІ́НОК рідше, ПЕРЕ́СІЧКА діал., ПЕРЕ́ТИКА діал.; ПЕРЕ́ДІЛКА, ПЕРЕБІРКА (легка, всередині приміщення); ШИ́РМА (коротка, перев. розкладна). Словник синонімів української мови
перегородка — Перегоро́дка, -дки, -дці; -ро́дки Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
перегородка — ПЕРЕГОРО́ДКА, и, ж. 1. Легка, некапітальна стіна, що розділяє приміщення, простір на частини. Од кахляної грубки до другої стіни йшла.. перегородка і одгороджувала хату од кімнати (Стор. Словник української мови в 11 томах
перегородка — Перегородка, -ки ж. Перегородка, отдѣленіе. Дав мені тесть... торбу з сьома перегородками. Ном. № 14321. Словник української мови Грінченка