передавач
ПЕРЕДАВА́Ч, а́, ч.
1. Той, хто (те, що) передає що-небудь.
[Річард:] Всяк його [слово] сам зможе взять тепера, а передавачів не треба нам (Леся Українка);
Мелодія в “Енеїді”, як завжди у Лисенка, має першорядне значення. Вона – основний носій змісту і чутливий передавач найтонших емоційних .. відтінків (з наук. літ.).
2. Апарат, за допомогою якого передаються на відстань сигнали, повідомлення, зображення і т. ін.
Зовні радіотелефон нічим не відрізняється від звичайного настільного телефонного апарата. Тільки в його корпус вмонтовано передавач і приймач (з наук.-попул. літ.);
– З деяких важливих причин ми утримуємось зараз від систематичної роботи на передавачу [передавачі]... (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- передавач — передава́ч 1 іменник чоловічого роду, істота про людину передава́ч 2 іменник чоловічого роду апарат Орфографічний словник української мови
- передавач — I [пеиреидавач] -ача, ор. -ачем, м. (на) -ачев'і/-ач'у, мн. -ач'і, -ач'іў (людина) II [пеиреидавач] -ача, ор. -ачем, м. (на) -ач'і, р. мн. -ач'іў (апарат) Орфоепічний словник української мови
- передавач — -а, ч. 1》 Той, хто (те, що) передає що-небудь. 2》 Апарат, за допомогою якого передаються на відстань сигнали, повідомлення, зображення і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- передавач — ПЕРЕДАВА́Ч, а́, ч. 1. Той, хто (те, що) передає що-небудь. [Річард:] Всяк його [слово] сам зможе взять тепера, а передавачів не треба нам (Л. Укр., III, 1952, 37); Мелодія в "Енеїді", як завжди у Лисенка, має першорядне значення. Словник української мови в 11 томах