передній
ПЕРЕ́ДНІЙ, я, є.
1. Який міститься попереду інших таких самих предметів, на початку ряду однакових предметів.
– А ось і твоє місце, – сказав учитель, вказуючи йому на передню лаву (Панас Мирний);
З переднього ряду підвівся літній робітник, підійшов до трибуни і подав Кузнецову запальничку (А. Головко);
– На передній лівій нозі коня хляпала підкова, – показує Іван Панасович на чітко окреслений слід (М. Стельмах);
// Який становить частину предмета (предметів), обернену вперед, до кого-, чого-небудь; який є передом (у 1 знач.).
Тілько що пором з'їхав на середину, як передня половина його стала тонути (Панас Мирний);
Радісно веселили око яскраво-червоні, сині й жовті фарби, в які помальовано передню стіну кожної хати (Ю. Смолич);
// рідко. Те саме, що головни́й.
Питання про впливи на письменника інших письменників у наших критиків займає чогось переднє місце, хоч розв'язують вони його, на мій погляд, дуже поверхово (С. Васильченко);
// у знач. ім. пере́дня, ньої, ж. Перша при вході в квартиру кімната, де звичайно лишають верхній одяг і і т. ін.; передпокій.
Ходжу без калош, їх оглядають в передній італійці, як яке диво (М. Коцюбинський);
У передній було порожньо. В кухні топилася плита. В кімнаті невідома дівчина витирала зім'ятим папером вікно (Ю. Яновський).
2. Який пересувається, рухається попереду інших.
Не встиг Кайдаш набідкаться, як задній віз нагнався на передній і перекинувся (І. Нечуй-Левицький);
Вдарили .. шрапнеллю. Передня лава атакуючих одразу розсіялась (О. Гончар);
В темряві виднілася передня коняка з коротким тулубом, чути було, як тихо подзенькує причеплене під возом пусте відро (Григорій Тютюнник);
// у знач. ім. пере́дні, ніх, мн. (пере́дній, нього, ч.; пере́дня, ньої, ж.). Ті, що стоять, пересуваються, рухаються попереду інших.
Компанія Піхоти з маршу йде.., мов клин, Іде в той стиск... “Набік! Набік!” Та де тобі! Передніх тиснуть задні (І. Франко);
Запорожці палили, не зводячи духу. Задні заряджали рушниці переднім (О. Довженко).
Пере́дня кімна́та див. кімна́та.
◇ На пере́дньому кра́ї див. край¹;
(1) Огляда́тися і на пере́дні й на за́дні (д) див. огляда́тися.
Значення в інших словниках
- передній — (який попереду) перший, (репрезентує цілість) фронтальний, (стосується передової частини великих об'єктів — машин та ін.) лобовий, (фронту) передовий, авангардний, (очолює колону) головний. Словник синонімів Полюги
- передній — пере́дній прикметник Орфографічний словник української мови
- передній — (ряд) перший; (- стіну) чільний, начільний, фронтальний, лицьовий; (край) передовий; передущий. Словник синонімів Караванського
- передній — I започатковуючий, передніший, попередній, початковий, початкуючий II див. роботящий Словник синонімів Вусика
- передній — [пеиред(')н'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- передній — -я, -є. 1》 Який міститься попереду інших таких самих предметів, на початку ряду однакових предметів. || Який становить частину предмета (предметів), обернену вперед, до кого-, чого-небудь; який є передом (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- передній — 1. попередній, передніший, скорший 2. чільний, начільний, чоловічий, переходовний, див. фронтальний Словник чужослів Павло Штепа
- передній — на пере́дньому кра́ї. Серед найактивніших учасників чого-небудь; попереду. Недавній волжанин був завжди на передньому краї, вів за собою перші ударні бригади (П. Фразеологічний словник української мови
- передній — ГОЛОВНИ́Й (який має найбільше значення), НАЙГОЛОВНІ́ШИЙ підсил., НАЙВАЖЛИВІ́ШИЙ підсил., ОСНОВНИ́Й, ЧІ́ЛЬНИЙ, ПРОВІДНИ́Й, ПЕ́РШИЙ, НАЙПЕ́РШИЙ підсил., ЩОНАЙПЕ́РШИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- передній — Пере́дній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- передній — ПЕРЕ́ДНІЙ, я, є. 1. Який міститься попереду інших таких самих предметів, на початку ряду однакових предметів. — А ось і твоє місце, — сказав учитель, вказуючи йому на передню лаву (Мирний, І, 1954, 326); З переднього ряду підвівся літній робітник... Словник української мови в 11 томах
- передній — Передній, -я, -є 1) Передній. 2) Прежній. 3) Первый, лучшій. Не у нас передній чоловік — усьому перед веде. 4) переднє слово. Предисловіе. Словник української мови Грінченка