передній
ПЕРЕ́ДНІЙ, я, є.
1. Який міститься попереду інших таких самих предметів, на початку ряду однакових предметів.
— А ось і твоє місце, — сказав учитель, вказуючи йому на передню лаву (Мирний, І, 1954, 326);
З переднього ряду підвівся літній робітник, підійшов до трибуни і подав Кузнецову запальничку (Головко, II, 1957, 551);
— На передній лівій нозі коня хляпала підкова, — показує Іван Панасович на чітко окреслений слід (Стельмах, II, 1962, 215);
// Який становить частину предмета (предметів), обернену вперед, до кого-, чого-небудь; який є передом (у 1 знач.).
Тілько що пором з’їхав на середину, як передня половина його стала тонути (Мирний, V, 1955, 349);
Радісно веселили око яскраво-червоні, сині й жовті фарби, в які помальовано передню стіну кожної хати (Смолич, І, 1958, 52);
// рідко. Те саме, що головни́й.
Питання про впливи на письменника інших письменників у наших критиків займає чогось переднє місце, хоч розв’язують вони його, на мій погляд, дуже поверхово (Вас., IV, 1960, 48);
// у знач. ім. пере́дня, ньої, ж. Перша при вході в квартиру кімната, де звичайно лишають верхній одяг і і т. ін.; передпокій.
Ходжу без калош, їх оглядають в передній італійці, як яке диво (Коцюб., III, 1956, 410);
У передній було порожньо. В кухні топилася плита. В кімнаті невідома дівчина витирала зім’ятим папером вікно (Ю. Янов., II, 1954, 68).
Пере́дня кімна́та, рідко — те саме, що передпо́кій 1.
Через передню кімнату випадково саме пробігла Марина (Ільч., Серце жде, 1939, 286);
Пере́дні две́рі — двері парадного ходу.
На першому поверсі мали діяти сам Багіров і Хаєцький. Тут, винищуючи гарнізон, треба було водночас виламати передні двері, щоб перші атакуючі влетіли в будинок без затримки (Гончар, III, 1959, 257).
2. Який пересувається, рухається попереду інших.
Не встиг Кайдаш набідкаться, як задній віз нагнався на передній і перекинувся. (Н.-Лев., II, 1956, 276);
Вдарили .. шрапнеллю. Передня лава атакуючих одразу розсіялась (Гончар, II, 1959, 82);
В темряві виднілася передня коняка з коротким тулубом, чути було, як тихо подзенькує причеплене під возом пусте відро (Тют., Вир, 1964, 44);
// у знач. ім. пере́дні, ніх, мн. (пере́дній, нього, ч.; пере́дня, ньої, ж.). Ті, що стоять, пересуваються, рухаються попереду інших.
Компанія Піхоти з маршу йде.., мов клин, Іде в той стиск… "Набік! Набік!" Та де тобі! Передніх тиснуть задні (Фр., XIII, 1954, 311);
Запорожці палили, не зводячи духу. Задні заряджали рушниці переднім (Довж., І, 1958, 259).
◊ Пере́днє сло́во; Пере́дні ува́ги, заст. — передмова.
Сподіваюся читати Вашу автобіографію, котра, як я довідався з "Зорі", враз з переднім словом п. Драгоманова має бути додана до збірника (Коцюб., III, 1956, 114);
Методологічні основи своїх поглядів на український романтизм і методику дослідження відповідних художніх творів виклав А. Шамрай у передніх увагах до першого тому "Харківської школи романтиків" (Рад. літ-во, 4, 1967, 83);
Пере́дній край:
а) частина лінії оборони, найближча до ворога; передова.
В місті і в казармах все ніби вимерло, в штабі у командира полку залишилося всього кілька чоловік. Всіх, кого тільки можна, кинуто на передній край (Коз., Гарячі руки, 1960, 139);
Вам покажуть передній край героїчної оборони Ленінового міста (Вишня, І, 1956, 308);
б) найбільш важлива ділянка роботи, господарства, науки і т. ін.
Переднім краєм сучасної науки стала ядерна фізика, проблема досліджень взаємоперетворень елементарних частинок та античастинок, проблема зірок і надзірок (Знання.., 2, 1965, 1);
Пере́дній план:
а) місце розташування предметів, найбільш близьке до глядача, спостерігача.
На передньому плані дві закути для свиней, між ними вузький прохід, де складено зілля і всяку годівлю (Л. Укр., II, 1951, 194);
Табір Хмельницького під Жовтими Водами. На передньому плані велике шатро гетьмана (Корн., І, 1955, 237);
б) те, що має найважливіше значення або відіграє головну роль.
В Даньковім житті, замість регентового камертона, знову на передній план виступила чабанська гирлига (Гончар, II, 1959, 29).
Значення в інших словниках
- передній — (який попереду) перший, (репрезентує цілість) фронтальний, (стосується передової частини великих об'єктів — машин та ін.) лобовий, (фронту) передовий, авангардний, (очолює колону) головний. Словник синонімів Полюги
- передній — пере́дній прикметник Орфографічний словник української мови
- передній — (ряд) перший; (- стіну) чільний, начільний, фронтальний, лицьовий; (край) передовий; передущий. Словник синонімів Караванського
- передній — I започатковуючий, передніший, попередній, початковий, початкуючий II див. роботящий Словник синонімів Вусика
- передній — [пеиред(')н'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- передній — -я, -є. 1》 Який міститься попереду інших таких самих предметів, на початку ряду однакових предметів. || Який становить частину предмета (предметів), обернену вперед, до кого-, чого-небудь; який є передом (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- передній — 1. попередній, передніший, скорший 2. чільний, начільний, чоловічий, переходовний, див. фронтальний Словник чужослів Павло Штепа
- передній — ПЕРЕ́ДНІЙ, я, є. 1. Який міститься попереду інших таких самих предметів, на початку ряду однакових предметів. – А ось і твоє місце, – сказав учитель, вказуючи йому на передню лаву (Панас Мирний); З переднього ряду підвівся літній робітник... Словник української мови у 20 томах
- передній — на пере́дньому кра́ї. Серед найактивніших учасників чого-небудь; попереду. Недавній волжанин був завжди на передньому краї, вів за собою перші ударні бригади (П. Фразеологічний словник української мови
- передній — ГОЛОВНИ́Й (який має найбільше значення), НАЙГОЛОВНІ́ШИЙ підсил., НАЙВАЖЛИВІ́ШИЙ підсил., ОСНОВНИ́Й, ЧІ́ЛЬНИЙ, ПРОВІДНИ́Й, ПЕ́РШИЙ, НАЙПЕ́РШИЙ підсил., ЩОНАЙПЕ́РШИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- передній — Пере́дній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- передній — Передній, -я, -є 1) Передній. 2) Прежній. 3) Первый, лучшій. Не у нас передній чоловік — усьому перед веде. 4) переднє слово. Предисловіе. Словник української мови Грінченка