передній

ПЕРЕ́ДНІЙ, я, є.

1. Який міститься попереду інших таких самих предметів, на початку ряду однакових предметів.

— А ось і твоє місце, — сказав учитель, вказуючи йому на передню лаву (Мирний, І, 1954, 326);

З переднього ряду підвівся літній робітник, підійшов до трибуни і подав Кузнецову запальничку (Головко, II, 1957, 551);

— На передній лівій нозі коня хляпала підкова, — показує Іван Панасович на чітко окреслений слід (Стельмах, II, 1962, 215);

// Який становить частину предмета (предметів), обернену вперед, до кого-, чого-небудь; який є передом (у 1 знач.).

Тілько що пором з’їхав на середину, як передня половина його стала тонути (Мирний, V, 1955, 349);

Радісно веселили око яскраво-червоні, сині й жовті фарби, в які помальовано передню стіну кожної хати (Смолич, І, 1958, 52);

// рідко. Те саме, що головни́й.

Питання про впливи на письменника інших письменників у наших критиків займає чогось переднє місце, хоч розв’язують вони його, на мій погляд, дуже поверхово (Вас., IV, 1960, 48);

// у знач. ім. пере́дня, ньої, ж. Перша при вході в квартиру кімната, де звичайно лишають верхній одяг і і т. ін.; передпокій.

Ходжу без калош, їх оглядають в передній італійці, як яке диво (Коцюб., III, 1956, 410);

У передній було порожньо. В кухні топилася плита. В кімнаті невідома дівчина витирала зім’ятим папером вікно (Ю. Янов., II, 1954, 68).

Пере́дня кімна́та, рідко — те саме, що передпо́кій 1.

Через передню кімнату випадково саме пробігла Марина (Ільч., Серце жде, 1939, 286);

Пере́дні две́рі — двері парадного ходу.

На першому поверсі мали діяти сам Багіров і Хаєцький. Тут, винищуючи гарнізон, треба було водночас виламати передні двері, щоб перші атакуючі влетіли в будинок без затримки (Гончар, III, 1959, 257).

2. Який пересувається, рухається попереду інших.

Не встиг Кайдаш набідкаться, як задній віз нагнався на передній і перекинувся. (Н.-Лев., II, 1956, 276);

Вдарили .. шрапнеллю. Передня лава атакуючих одразу розсіялась (Гончар, II, 1959, 82);

В темряві виднілася передня коняка з коротким тулубом, чути було, як тихо подзенькує причеплене під возом пусте відро (Тют., Вир, 1964, 44);

// у знач. ім. пере́дні, ніх, мн. (пере́дній, нього, ч.; пере́дня, ньої, ж.). Ті, що стоять, пересуваються, рухаються попереду інших.

Компанія Піхоти з маршу йде.., мов клин, Іде в той стиск… "Набік! Набік!" Та де тобі! Передніх тиснуть задні (Фр., XIII, 1954, 311);

Запорожці палили, не зводячи духу. Задні заряджали рушниці переднім (Довж., І, 1958, 259).

Пере́днє сло́во; Пере́дні ува́ги, заст. — передмова.

Сподіваюся читати Вашу автобіографію, котра, як я довідався з "Зорі", враз з переднім словом п. Драгоманова має бути додана до збірника (Коцюб., III, 1956, 114);

Методологічні основи своїх поглядів на український романтизм і методику дослідження відповідних художніх творів виклав А. Шамрай у передніх увагах до першого тому "Харківської школи романтиків" (Рад. літ-во, 4, 1967, 83);

Пере́дній край:

а) частина лінії оборони, найближча до ворога; передова.

В місті і в казармах все ніби вимерло, в штабі у командира полку залишилося всього кілька чоловік. Всіх, кого тільки можна, кинуто на передній край (Коз., Гарячі руки, 1960, 139);

Вам покажуть передній край героїчної оборони Ленінового міста (Вишня, І, 1956, 308);

б) найбільш важлива ділянка роботи, господарства, науки і т. ін.

Переднім краєм сучасної науки стала ядерна фізика, проблема досліджень взаємоперетворень елементарних частинок та античастинок, проблема зірок і надзірок (Знання.., 2, 1965, 1);

Пере́дній план:

а) місце розташування предметів, найбільш близьке до глядача, спостерігача.

На передньому плані дві закути для свиней, між ними вузький прохід, де складено зілля і всяку годівлю (Л. Укр., II, 1951, 194);

Табір Хмельницького під Жовтими Водами. На передньому плані велике шатро гетьмана (Корн., І, 1955, 237);

б) те, що має найважливіше значення або відіграє головну роль.

В Даньковім житті, замість регентового камертона, знову на передній план виступила чабанська гирлига (Гончар, II, 1959, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. передній — (який попереду) перший, (репрезентує цілість) фронтальний, (стосується передової частини великих об'єктів — машин та ін.) лобовий, (фронту) передовий, авангардний, (очолює колону) головний. Словник синонімів Полюги
  2. передній — пере́дній прикметник Орфографічний словник української мови
  3. передній — (ряд) перший; (- стіну) чільний, начільний, фронтальний, лицьовий; (край) передовий; передущий. Словник синонімів Караванського
  4. передній — I започатковуючий, передніший, попередній, початковий, початкуючий II див. роботящий Словник синонімів Вусика
  5. передній — [пеиред(')н'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  6. передній — -я, -є. 1》 Який міститься попереду інших таких самих предметів, на початку ряду однакових предметів. || Який становить частину предмета (предметів), обернену вперед, до кого-, чого-небудь; який є передом (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. передній — 1. попередній, передніший, скорший 2. чільний, начільний, чоловічий, переходовний, див. фронтальний Словник чужослів Павло Штепа
  8. передній — ПЕРЕ́ДНІЙ, я, є. 1. Який міститься попереду інших таких самих предметів, на початку ряду однакових предметів. – А ось і твоє місце, – сказав учитель, вказуючи йому на передню лаву (Панас Мирний); З переднього ряду підвівся літній робітник... Словник української мови у 20 томах
  9. передній — на пере́дньому кра́ї. Серед найактивніших учасників чого-небудь; попереду. Недавній волжанин був завжди на передньому краї, вів за собою перші ударні бригади (П. Фразеологічний словник української мови
  10. передній — ГОЛОВНИ́Й (який має найбільше значення), НАЙГОЛОВНІ́ШИЙ підсил., НАЙВАЖЛИВІ́ШИЙ підсил., ОСНОВНИ́Й, ЧІ́ЛЬНИЙ, ПРОВІДНИ́Й, ПЕ́РШИЙ, НАЙПЕ́РШИЙ підсил., ЩОНАЙПЕ́РШИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  11. передній — Пере́дній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. передній — Передній, -я, -є 1) Передній. 2) Прежній. 3) Первый, лучшій. Не у нас передній чоловік — усьому перед веде. 4) переднє слово. Предисловіе. Словник української мови Грінченка