1. Словник української мови у 20 томах

передовик

ПЕРЕДОВИ́К, а́, ч., іст.

1. У радянський час: то, хто випереджає інших, домагається найбільших успіхів у роботі.

Я одразу пішов угору. З одного боку – бригадир молоді, передовик соцзмагання, що виконував цеховий план і давав товаришам високий заробіток, пошану на урочистих зборах. З другого боку – футбольний мастак (Ю. Яновський);

Та й батько передовик, раціоналізатор, якусь штуковину до соломорізки придумав (В. Нестайко).

2. Тварина, що йде попереду інших у стаді, зграї, упряжці; вожак.

Із диким виттям плигали вовки на спини оленям. Зуби врізувалися у шиї тварин. На оленя-передовика кинулось кілька вовків (М. Трублаїні).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. передовик — передови́к 1 іменник чоловічого роду, істота той, хто випереджає інших; той, хто веде за собою передови́к 2 іменник чоловічого роду, істота тварина, що йде попереду в упряжці; вожак Орфографічний словник української мови
  2. передовик — див. роботящий Словник синонімів Вусика
  3. передовик — -а, ч. 1》 Той, хто випереджає інших, домагається найбільших успіхів у роботі. 2》 Тварина, що йде попереду інших у стаді, зграї, упряжці; вожак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. передовик — Передови́к, -ка́; -вики́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. передовик — ПЕРЕДОВИ́К, а́, ч. 1. Той, хто випереджає інших, домагається найбільших успіхів у роботі. Я одразу пішов угору. З одного боку — бригадир молоді, передовик соцзмагання, що виконував цеховий план і давав товаришам високий заробіток... Словник української мови в 11 томах
  6. передовик — Передовик, -ка м. Вожакъ, выдающаяся личность. Радюк був передовиком між своїми близькими товаришами. Левиц. Пов. 154. Словник української мови Грінченка