передовик
передови́к 1
іменник чоловічого роду, істота
той, хто випереджає інших; той, хто веде за собою
передови́к 2
іменник чоловічого роду, істота
тварина, що йде попереду в упряжці; вожак
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- передовик — див. роботящий Словник синонімів Вусика
- передовик — -а, ч. 1》 Той, хто випереджає інших, домагається найбільших успіхів у роботі. 2》 Тварина, що йде попереду інших у стаді, зграї, упряжці; вожак. Великий тлумачний словник сучасної мови
- передовик — ПЕРЕДОВИ́К, а́, ч., іст. 1. У радянський час: то, хто випереджає інших, домагається найбільших успіхів у роботі. Я одразу пішов угору. Словник української мови у 20 томах
- передовик — Передови́к, -ка́; -вики́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- передовик — ПЕРЕДОВИ́К, а́, ч. 1. Той, хто випереджає інших, домагається найбільших успіхів у роботі. Я одразу пішов угору. З одного боку — бригадир молоді, передовик соцзмагання, що виконував цеховий план і давав товаришам високий заробіток... Словник української мови в 11 томах
- передовик — Передовик, -ка м. Вожакъ, выдающаяся личность. Радюк був передовиком між своїми близькими товаришами. Левиц. Пов. 154. Словник української мови Грінченка