передовірений
ПЕРЕДОВІ́РЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до передові́рити.
Знову передовірена машина;
// передові́рено, безос. пред.
– Так, кажете, земляки, що не святі горшки ліплять? – весело задирався до опішнянців Андріяка. – Розучились уже святі, – в тон йому відповідали земляки. – Тепер нам передовірено... (О. Гончар);
// у знач. ім. передові́рений, ного, ч.
– Тоді, князю, так: довірені люди. Посадовити скрізь таких сповірених, перевірених, передовірених (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- передовірений — передові́рений прикметник Орфографічний словник української мови
- передовірений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до передовірити. || передовірено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- передовірений — ПЕРЕДОВІ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до передові́рити; // передові́рено, безос. присудк. сл. — Так, кажете, земляки, що не святі горшки ліплять? — весело задирався до опішнянців Андріяка. — Розучились уже святі, — в тон йому відповідали земляки. Словник української мови в 11 томах