передовірений
передові́рений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до передовірити.
|| передовірено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- передовірений — передові́рений прикметник Орфографічний словник української мови
- передовірений — ПЕРЕДОВІ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до передові́рити. Знову передовірена машина; // передові́рено, безос. пред. – Так, кажете, земляки, що не святі горшки ліплять? – весело задирався до опішнянців Андріяка. Словник української мови у 20 томах
- передовірений — ПЕРЕДОВІ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до передові́рити; // передові́рено, безос. присудк. сл. — Так, кажете, земляки, що не святі горшки ліплять? — весело задирався до опішнянців Андріяка. — Розучились уже святі, — в тон йому відповідали земляки. Словник української мови в 11 томах