передпліччя
ПЕРЕДПЛІ́ЧЧЯ, я, с.
1. Частина руки людини від ліктьового суглоба до кисті.
Бачу .. прекрасну, могутню руку, стиснуту в кулак .. Кулак віддавна вже невмиваний, але пругкі жили, разюче конкретні, проступають на межі передпліччя й кулака (І. Микитенко);
На оголеному передпліччі хворого лікар зробив кілька подряпин і на кожну наніс по краплині витяжок алергенів (з наук.-попул. літ.).
2. Частина передньої кінцівки хребетних тварин від плечового суглоба до лапи (копита).
Задня нога [жаби] складається із стегна, гомілки й ступні.., а передня – з плеча, передпліччя й кисті (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- передпліччя — передплі́ччя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- передпліччя — [пеиреидпл’іч':а] -ч':а, р. мн. -л'іч Орфоепічний словник української мови
- передпліччя — -я, с. 1》 Частина руки людини від ліктьового суглоба до кисті. 2》 Частина передньої кінцівки хребетних тварин від плечового суглоба до лапи (копита). Великий тлумачний словник сучасної мови
- передпліччя — ПЕРЕДПЛІ́ЧЧЯ, ПЕРЕДРА́М'Я рідше, ПЕРЕДРАМЕ́ННЯ рідше. Хлопчик стискує кулак і, зціпивши зуби, напружує м'язи передпліччя (І. Багмут); Меч Олефа з усього розмаху впав на передрам'я противника і гладко відтяв його від рам'я (Юліан Опільський). Словник синонімів української мови
- передпліччя — ПЕРЕДПЛІ́ЧЧЯ, я, с. 1. Частина руки людини від ліктьового суглоба до кисті. Бачу .. прекрасну, могутню руку, стиснуту в кулак.. Кулак віддавна вже невмиваний, але пругкі жили, разюче конкретні, проступають на межі передпліччя й кулака (Мик. Словник української мови в 11 томах