передпліччя

передплі́ччя

-я, с.

1》 Частина руки людини від ліктьового суглоба до кисті.

2》 Частина передньої кінцівки хребетних тварин від плечового суглоба до лапи (копита).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. передпліччя — передплі́ччя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. передпліччя — [пеиреидпл’іч':а] -ч':а, р. мн. -л'іч Орфоепічний словник української мови
  3. передпліччя — ПЕРЕДПЛІ́ЧЧЯ, я, с. 1. Частина руки людини від ліктьового суглоба до кисті. Бачу .. прекрасну, могутню руку, стиснуту в кулак .. Кулак віддавна вже невмиваний, але пругкі жили, разюче конкретні, проступають на межі передпліччя й кулака (І. Словник української мови у 20 томах
  4. передпліччя — ПЕРЕДПЛІ́ЧЧЯ, ПЕРЕДРА́М'Я рідше, ПЕРЕДРАМЕ́ННЯ рідше. Хлопчик стискує кулак і, зціпивши зуби, напружує м'язи передпліччя (І. Багмут); Меч Олефа з усього розмаху впав на передрам'я противника і гладко відтяв його від рам'я (Юліан Опільський). Словник синонімів української мови
  5. передпліччя — ПЕРЕДПЛІ́ЧЧЯ, я, с. 1. Частина руки людини від ліктьового суглоба до кисті. Бачу .. прекрасну, могутню руку, стиснуту в кулак.. Кулак віддавна вже невмиваний, але пругкі жили, разюче конкретні, проступають на межі передпліччя й кулака (Мик. Словник української мови в 11 томах