переживання

ПЕРЕЖИВА́ННЯ, я, с.

1. Дія і стан за знач. пережива́ти 4, 5.

Для розкриття образу Пальми новеліст [О. Гончар] застосував принцип олюднення тварини, тобто показав її сприймання і реагування немовби людські, показав процеси мислення, узагальнення, переживання, ставлення до навколишнього світу (з наук. літ.);

Естетичне переживання належить до духовної сфери і є функцією мозку (з наук.-попул. літ.);

Мета мистецтва переживання полягає насамперед у створенні на сцені живого життя людського духу і у відображенні цього життя в художній сценічній формі (з наук.-попул. літ.);

Людина – це рух переживання, це думка, радість, печаль, мрія, страждання, надія (В. Винниченко).

2. перев. мн. Почуття, враження людини, які визначають її психічний стан у даний момент.

Не раз, в хвилину спочинку, смерком, коли предмети ховалися в тінях, а ми просувалися плечем до плеча, щоб подвоїти ніжність та силу наших переживань, твій голос теплішає на згадках про далекі вже роки дитинства (М. Коцюбинський);

Я відчув глибоке співчуття до цього чоловіка, охопленого невідомим мені, але сильним переживанням (Іван Ле);

Численні спостереження, тривалі дослідження показали, що розвитку атеросклерозу у значній мірі сприяють тяжкі переживання, нервові перенапруження (з наук.-попул. літ.).