переживати

ПЕРЕЖИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕЖИ́ТИ, переживу́, переживе́ш і діал. пережи́ю, пережи́єш, док.

1. кого, що. Жити довше, ніж хто-, що-небудь, після смерті кого-небудь або загибелі когось, чогось.

Ніхто не може світа пережити (Номис);

Було в Анта три жони, яких він набагато пережив, а від них мав синів... (С. Скляренко);

Переживши не одне людське покоління, дуб уже почав всихати з вершини (А. Шиян);

// Бути, існувати, зберігатися довше, ніж що-небудь (про предмети, явища і т. ін.).

О тіні велетнів славетних наших! О славнії творці, поети вмерлі! Немає вас, а слава ваших діл Пережива людськії покоління (В. Самійленко);

Невідомо лишень, з якої причини ігумен не велів в той час рушати бібліотечної зали, запевняючи, що вона пережиє єще [іще] і новий монастир (І. Франко);

// Зберігати своє значення після смерті свого творця або сучасників (про твори літератури, мистецтва і т. ін.).

[Гречухін:] Краса – вища від помилок... Так, твори переживають людей (І. Кочерга);

Нема Остапа Вишні. Щедру силу Він в книги вклав, що нас переживуть (Л. Дмитерко);

Живу, пишу не для хвали, Та марю, щоб пісні могли Мій день печальний пережити (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна).

2. що. Жити, існувати певний час.

Перші сліди завжди робив він [лось] сам, за ним виступала дружина, пробиваючи своїм тілом стежку для двох малят, що переживали тільки першу зиму (В. Гжицький);

Так я пережив із рік. Спершу було трудно, а далі нудно (Марко Вовчок);

Здавалося, що сил не вистачить навіть для того, щоб пережити день (Ю. Збанацький);

// Жити, існувати під час певних подій, явищ; переносити події, явища навколишнього життя (перев. тяжкі).

В теплі та в добрі вона згадувала ті лихі години, що їй приходилось переживати, і дивувалась, як то вона їх пережила (Панас Мирний);

Незабутні дні переживав Тарас Григорович під час зустрічі з славетним негритянським актором А. –Ф. Олдриджем (з наук. літ.);

І скажуть колись люди: коли сей народ пережив і такі часи і не загинув, то він сильний (Леся Українка);

Пережили і війни і біду, визволили землю молоду (П. Тичина);

// Перебувати в певному стані, проходити яку-небудь стадію розвитку.

Всі організми переживають розквіт, старіння і смерть (з наук.-попул. літ.);

Шевченко як майстер пережив цікаву еволюцію (М. Рильський).

3. що і без дод. Знаходити в собі сили перенести, витерпіти щось.

Трудно, звичайно, й зараз, але трудно зовсім якось по-інакшому, бо знаєш тепер, заради чого доводиться скруту переживати, знаєш, що незабаром кінець їй (О. Гончар);

З усіх дітей Артем найтяжче, найболючіше переживав утрату батька (А. Головко);

– Я вбила матінку мою ріднесеньку!.. Вона не переживе такого сорому! (Г. Квітка-Основ'яненко);

– А чим же їй, – питаю, – жити, коли землю одібрати? – Переживе, гладка! Хіба сама не при здоров'ї ще? (Панас Мирний);

Кілька днів тому, коли стався був між ними розрив, думала – не переживе. Життя без нього для неї одразу згасло, злиняло, втратило сенс (О. Гончар).

4. кого, що. Зазнавати якого-небудь почуття, мати якийсь настрій і т. ін.

Чуючи той солодкий жах, який завжди переживає людина на самоті з величними проявами природи, я стояв і тріпотів нервами (Г. Хоткевич);

Того дня після безсонної ночі Шевченко переживав приплив найгнітючішого суму (З. Тулуб);

І ви почали Якимові гаряче викладати про все, що вам довелося бачити сьогодні, про ті чарівні та милі почування, які ви пережили (Панас Мирний);

[Ромодан:] Прийшла війна. А після неї скільки і радості і горя довелося пережити нам усім!.. (О. Корнійчук);

// за кого – що і без дод. Відчувати хвилювання, неспокій щодо кого-, чого-небудь.

Для нього не було різниці між дійсністю й сном. Яка різниця, коли у сні так само бачиш, смієшся, страждаєш, переживаєш? (М. Коцюбинський);

– Ну-ну, простудишся, а тоді переживай за тебе (О. Донченко);

Він стільки пережив за ці хвилини, вболіваючи за свого дружка, якому аж ніяк не зичив лиха, що тепер ладен був зректися навіть своїх попередніх слів (Ю. Бедзик).

5. що, чим. Зосереджувати свої думки, почуття на якомусь явищі, події.

[Яків:] Перш ніж писати в газету, ти сама все переживи серцем, а тоді вже – людям... (М. Зарудний);

// Відтворюючи в свідомості які-небудь події, уявляти себе учасником їх.

Василь сидить на порозі в клуні, пригадує моменти з недавньої вистави, переживає все наново і сміється, і жестикулює, вигукує (С. Васильченко);

Вкупі з відважними дослідниками хлопчик переживав цікаві пригоди, боровся з полярною кригою (О. Донченко);

Подію, очевидно, треба самому згадати, навіть пережити ще раз уявою, щоб точніше розповісти (Іван Ле і О. Левада);

// У театральному мистецтві – перейматися почуттями й думками сценічного образу.

– Ну, річ відома, – ви занедужали... перевтома... се й не дивниця: так переживати свої ролі... (Леся Українка).

◇ Болі́ти (уболіва́ти, пережива́ти і т. ін.) за свою́ (вла́сну) шку́ру див. болі́ти²;

(1) Пережи́ти себе́ (свій вік):

а) зберегти своє значення після смерті.

Хто цілком на послугу народу Віддає своє життя слабе В боротьбі за щастя, за свободу – Тільки той переживе себе! (М. Старицький);

б) втратити своє значення; ставати непотрібним, зайвим, застарілим.

Багато чого у промисловості трималося на традиціях, які давно пережили себе, а не на здоровому глузді (з газ.);

[Криштоф:] Упадають останки середньовіччини [середньовіччя], дрібна продукція пережила свій вік – капітал концентрується (І. Франко).