пережитий
ПЕРЕЖИ́ТИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до пережи́ти.
Одноманітна робота навела задуму на неї. Давно пережиті дні й події зачали відживати, набирати давніх красок і життя (Н. Кобринська);
[Річард:] Все, що ти говориш, я сам собі казав не раз, не два. Та сі вагання й муки переміг я, вони вже пережиті раз назавжди (Леся Українка);
Збуджена уява живо малювала перед ним недавно бачені і пережиті картини (Григорій Тютюнник);
// пережи́то, безос. пред.
За роки довгії, що ти прожив між нас, Енергії в тобі не вбито, І ти, вмираючи, життя в останній час Казав: “Як мало пережито!” (В. Самійленко);
Україно! Україно! Тихі води, ясні зорі. Скільки горя пережито! Скільки щастя золотого! (О. Гуреїв).
2. у знач. прикм. Який минув, пройшов; минулий.
Я так страшно змучивсь, так увесь погнувся Під ярмом – вагою пережитих літ, Що надій відрадних я навіки збувся (П. Грабовський);
Він з приємністю згадав кілька пережитих епізодів (Л. Смілянський);
Те, що межи нами зайшло, не було непорозумінням, я се почувала, мені тільки хотілось, щоб воно скоріше стало пережитим і забутим фактом (Леся Українка);
// у знач. ім. пережи́те, того, с. Те, що минуло, пройшло.
Кожна людина рано чи пізно відчуває потребу звернутися в думах до минулого, осмислити пережите, підвести підсумок своїм життєвим шуканням (із журн.).
3. у знач. прикм. Який ви́кликав певні переживання.
Його сон хоч і підкріпив, та не вернув спокою; на лиці зосталися сліди важких дум, пережитого лиха (Панас Мирний);
Доки батько біля похідної майстерні веде ділові переговори, .. Ліна, ще не зовсім отямившись після пережитого сорому, стоїть (О. Гончар);
// у знач. ім. пережи́те, того, с. Те, що ви́кликало певні переживання.
Саме тепер Любчик і не хотів би мати в своїй хаті гостя. Після пережитого сьогодні хотів лишитися на самоті (А. Хижняк).
4. діал. Віджилий.
Здавався [Василь] потрохи пережитим, але в його істоті було щось независиме [незалежне], щось сміле, безоглядне (О. Кобилянська);
Надіялися [люди] довідатись.., як мають змінити свої давні звичаї, щоби стати до боротьби зі старим пережитим світом (Л. Мартович).
Значення в інших словниках
- пережитий — пережи́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- пережитий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до пережити. || пережито, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.Який минув, пройшов; минулий. || у знач. ім. пережите, -того, с. Те, що минуло, пройшло. 3》 у знач. прикм. Який викликав певні переживання. || у знач. ім. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пережитий — МИНУ́ЛЕ ім. (час, який пройшов, події колишнього життя), КОЛИ́ШНЄ, ТОГОЧА́СНІСТЬ, ПРОЙДЕ́ШНЄ розм., МИНУ́ВШИНА розм., МИНУ́ЛІСТЬ розм., МИНУ́ВШІСТЬ заст.; ПРОЖИ́ТЕ, ПЕРЕЖИ́ТЕ, ПЕРЕ́ЙДЕНЕ, ПЕРЕБУ́ТЕ (те, що прожито). Словник синонімів української мови
- пережитий — ПЕРЕЖИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до пережи́ти. Одноманітна робота навела задуму на неї. Давно пережиті дні й події зачали відживати, набирати давніх красок і життя (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах