пережитий

пережи́тий

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до пережити.

|| пережито, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм.Який минув, пройшов; минулий.

|| у знач. ім. пережите, -того, с. Те, що минуло, пройшло.

3》 у знач. прикм. Який викликав певні переживання.

|| у знач. ім. пережите, -того, с. Те, що викликало певні переживання.

4》 діал. Віджилий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пережитий — пережи́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. пережитий — ПЕРЕЖИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до пережи́ти. Одноманітна робота навела задуму на неї. Давно пережиті дні й події зачали відживати, набирати давніх красок і життя (Н. Кобринська); [Річард:] Все, що ти говориш, я сам собі казав не раз, не два. Словник української мови у 20 томах
  3. пережитий — МИНУ́ЛЕ ім. (час, який пройшов, події колишнього життя), КОЛИ́ШНЄ, ТОГОЧА́СНІСТЬ, ПРОЙДЕ́ШНЄ розм., МИНУ́ВШИНА розм., МИНУ́ЛІСТЬ розм., МИНУ́ВШІСТЬ заст.; ПРОЖИ́ТЕ, ПЕРЕЖИ́ТЕ, ПЕРЕ́ЙДЕНЕ, ПЕРЕБУ́ТЕ (те, що прожито). Словник синонімів української мови
  4. пережитий — ПЕРЕЖИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до пережи́ти. Одноманітна робота навела задуму на неї. Давно пережиті дні й події зачали відживати, набирати давніх красок і життя (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах