переконливість

ПЕРЕКО́НЛИВІСТЬ, вості, ж.

Властивість за знач. переко́нливий.

Він повів мову обережно, роздільно вимовляючи кожне слово, наче зважуючи переконливість його (Н. Рибак);

Для більшої переконливості я додав: – Станція Безимянка лежить на північ, отож ми й підемо прямо на Полярну Зірку (О. Гуреїв);

Коли ми говоримо про художню переконливість образу героя, то це означає, що у нас немає сумніву відносно того, що зображена людина саме так думала і діяла (з публіц. літ.).

○ (1) З усіє́ю (вели́кою, глибо́кою і т. ін.) переко́нливістю, у знач. присл. – дуже переконливо.

– І що ж тепер буде? – розгублено запитав він [Кейт]. – Нічого страшного, – відповіла Маріка з усією переконливістю, на яку була здатна. – Зовсім нічого (О. Авраменко);

Події, що пов'язані з римлянами, Амміан змальовує з великою переконливістю та подробицями, немов би сам був їхнім свідком (з наук. літ.);

Разом із Герценим і Чернишевським великий Кобзар з глибокою переконливістю проголошує, що треба будити волю, приспану царизмом, кличе Русь до сокири, прямо закликає до збройного повстання (з наук. літ.).