1. Словник української мови в 11 томах

переконливість

ПЕРЕКО́НЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. переко́нливий.

Він повів мову обережно, роздільно вимовляючи кожне слово, наче зважуючи переконливість його (Рибак, Помилка.., 1956, 181);

Для більшої переконливості я додав: — Станція Безимянка лежить на північ, отож ми й підемо прямо на Полярну Зірку (Гур., Новели, 1951, 125);

Коли ми говоримо про художню переконливість образу героя, то це означає, що у нас немає сумніву відносно того, що зображена людина саме так думала і діяла (Талант.., 1958, 121).

З усіє́ю (вели́кою, глибо́кою і т. ін.) переко́нливістю — дуже переконливо.

Багаторічний досвід колгоспного виробництва з усією переконливістю підтверджує великі переваги соціалістичного сільського господарства (Колг. Укр., 10, 1957, 21);

З великою переконливістю говорить [С.Тудор] про неминуче банкрутство тієї літератури, яка перебуває під владою реакційних антинародних тенденцій (Іст. укр. літ., II, 1956, 589).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переконливість — переко́нливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. переконливість — -вості, ж. Властивість за знач. переконливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переконливість — ПЕРЕКО́НЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. переко́нливий. Він повів мову обережно, роздільно вимовляючи кожне слово, наче зважуючи переконливість його (Н. Словник української мови у 20 томах