1. Словник української мови у 20 томах

переконуюче

ПЕРЕКО́НУЮЧЕ, рідко.

Присл. до переко́нуючий 2.

Цю промову, виголошену гаряче й переконуюче, прийнято загальною мовчанкою (І. Франко);

Він говорив так рішуче й переконуюче, так щиро, що вона не могла не повірити добрим успіхам в будучності (О. Кобилянська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переконуюче — присл., заст. Те саме, що переконливо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. переконуюче — Переко́нуюче, присл. = переко́нливо Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. переконуюче — ПЕРЕКО́НУЮЧЕ. Присл. до переко́нуючий 2. Цю промову, виголошену гаряче й переконуюче, прийнято загальною мовчанкою (Фр., VI, 1951, 213). Словник української мови в 11 томах