переконуючий
ПЕРЕКО́НУЮЧИЙ, а, е.
Те саме, що переко́нливий.
Говорить [Люба] жваво .. Тон рішучий, переконуючий (Леся Українка);
З великим-великим трудом, випадково напавши на якісь переконуючі аргументи, удалося йому нарешті сяк-так заспокоїти побратимів (Г. Хоткевич);
Астрономічні відкриття Галілея своєю переконуючою силою відіграли вирішальну роль у боротьбі із схоластичною лженаукою (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- переконуючий — переко́нуючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- переконуючий — Переконливий Словник чужослів Павло Штепа
- переконуючий — ПЕРЕКО́НЛИВИЙ (який дозволяє, примушує переконатися в чомусь), ПЕРЕКО́НУЮЧИЙ, ОБҐРУНТО́ВАНИЙ, УМОТИВО́ВАНИЙ, АРГУМЕНТО́ВАНИЙ, ДОКАЗО́ВИЙ, ДОВІДНИ́Й, ВАГО́МИЙ, РЕЗО́ННИЙ (підкріплений розумними аргументами)... Словник синонімів української мови
- переконуючий — ПЕРЕКО́НУЮЧИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. теп. ч. до переко́нувати. 2. у знач. прикм. Те саме, що переко́нливий. Говорить [Люба] жваво.. Тон рішучий, переконуючий (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах