переконуючий

ПЕРЕКО́НЛИВИЙ (який дозволяє, примушує переконатися в чомусь), ПЕРЕКО́НУЮЧИЙ, ОБҐРУНТО́ВАНИЙ, УМОТИВО́ВАНИЙ, АРГУМЕНТО́ВАНИЙ, ДОКАЗО́ВИЙ, ДОВІДНИ́Й, ВАГО́МИЙ, РЕЗО́ННИЙ (підкріплений розумними аргументами); ПРОМО́ВИСТИЙ (який підкреслює важливість чогось). Всі притихли, слухаючи Василя, бо відчули чисту і переконливу правду в його словах (В. Кучер); Відповідь була коротка і переконуюча (І. Франко); Є обґрунтовані здогади, що деякі малюнки, приписувані досі Сажину, справді належать пензлю Шевченка (І. Кириленко); Умотивоване твердження; Прикладом аргументованого науково-технічного прогнозу має бути вироблення уявлень про характерні риси електронно-обчислювальних машин майбутнього (з журналу); Атакування, без огляду на авторитет критикованого, таке документально доказове, що, здається, в рецензованій праці не лишилося жодної клітини живої думки, яка б не зазнала випробування на наукову міцність, історичну правомірність (з журналу); Слово його було коротким, вагомим, переконливим (М. Стельмах); Резонна відповідь; Дослідники присвячують велику увагу саме питанню про зв'язки "Слова" з народнопоетичною творчістю, знаходячи промовисті паралелі до багатьох місць "Слова" в піснях, у думах, у билинах (М. Рильський). — Пор. безпере́чний.

ПЕРЕКО́НЛИВИЙ (про голос, жест тощо — який служить для переконання), ПЕРЕКО́НУЮЧИЙ, ПЕРЕСВІ́ДЧЕНИЙ заст. Косінський говорив грізним і переконливим голосом (І. Ле); Говорить (Люба) жваво.. Тон рішучий, переконуючий (Леся Українка); — Ви не егоїст!.. — пересвідченим тоном перебив Лаговський (А. Кримський).