перекриватися

ПЕРЕКРИВА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПЕРЕКРИ́ТИСЯ, и́ється, док.

1. розм. Вкриватися чим-небудь цілком, по всій поверхні.

Озираюсь – по дорозі іде до мене щось старе-старе, мов виходець із забутої могили. Лице йому мовби попелом чи могильною цвіллю перекрилось (Д. Мордовець);

Де ж твої ратаї, де вони ділися? Чом бур'янами ти вся [нива] перекрилася?.. (Микола Чернявський).

2. тільки недок. Пас. до перекрива́ти.

Будинок перекривається двосхилим дахом (з наук. літ.);

Гул ескадрилій цілком перекривався гулом наземної артилерії (О. Гончар);

// розм. Компенсувати що-небудь за рахунок чогось іншого.

У разі блискавичного перебігу крововиливу у мозочок осередкові симптоми перекриваються загальномозковими (з наук. літ.).