перекриватися

ПЕРЕКРИВА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПЕРЕКРИ́ТИСЯ, и́ється, док.

1. розм. Вкриватися чим-небудь цілком, по всій поверхні.

Озираюсь — по дорозі іде до мене щось старе-старе, мов виходець із забутої могили. Лице йому мовби попелом чи могильною цвіллю перекрилось (Морд., І, 1958, 100);

Де ж твої ратаї, де вони ділися? Чом бур’янами ти вся [нива] перекрилася?.. (Черн., Поезії, 1959, 85).

2. тільки недок. Пас. до перекрива́ти.

Будинок перекривається двосхилим дахом (Дерев. зодч. Укр., 1949, 17);

Гул ескадрилій цілком перекривався гулом наземної артилерії (Гончар, III, 1959, 415);

"Зірка" [колгосп].. перша здала хліб державі. Приклад підхопили інші. А це ж головне. Коли там щось і не так, то все перекривається загальною користю (Жур., Вел. розмова, 1955, 19).