перекур
ПЕРЕКУ́Р¹, у, ч., розм.
Невелика перерва в роботі, заняттях і т. ін., звичайно для того, щоб покурити.
– Покурити б, – сказав хтось, ідучи за Чернишем .. Поблизу, врізаючись у висоту, пролягала якась порожня траншея, і Черниш дозволив зупинитись у ній на перекур (О. Гончар);
Перекур у косарів... Дим-димочок сизий Вгору хмаркою поплив, Простелився низом (В. Бичко).
ПЕРЕКУ́Р², у, ч., спец.
Перевищення норми одержання спирту з певної кількості сировини;
// Спирт, одержаний понад таку норму.
Одержати перекур.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перекур — переку́р 1 іменник чоловічого роду перерва розм. переку́р 2 іменник чоловічого роду перевищення норми одержання спирту з сировини Орфографічний словник української мови
- перекур — I -у, ч., розм. Невелика перерва в роботі, заняттях і т. ін., звичайно для того, щоб покурити. II -у, ч., спец. Перевищення норми одержання спирту з певної кількості сировини. || Спирт, одержаний понад цю норму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перекур — Переку́р, -ру; -ку́ри, -ку́рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перекур — ПЕРЕКУ́Р¹, у, ч., розм. Невелика перерва в роботі, заняттях і т. ін., звичайно для того, щоб покурити. — Покурити б, — сказав хтось, ідучи за Чернишем.. Словник української мови в 11 томах