1. Словник української мови в 11 томах

перекур

ПЕРЕКУ́Р¹, у, ч., розм. Невелика перерва в роботі, заняттях і т. ін., звичайно для того, щоб покурити.

— Покурити б, — сказав хтось, ідучи за Чернишем.. Поблизу, врізаючись у висоту, пролягала якась порожня траншея, і Черниш дозволив зупинитись у ній на перекур (Гончар, III, 1959, 48);

Перекур у косарів… Дим-димочок сизий Вгору хмаркою поплив, Простелився низом (Бичко, Простота, 1963, 121).

ПЕРЕКУ́Р², у, ч., спец. Перевищення норми одержання спирту з певної кількості сировини;

// Спирт, одержаний зверх такої норми.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перекур — переку́р 1 іменник чоловічого роду перерва розм. переку́р 2 іменник чоловічого роду перевищення норми одержання спирту з сировини Орфографічний словник української мови
  2. перекур — I -у, ч., розм. Невелика перерва в роботі, заняттях і т. ін., звичайно для того, щоб покурити. II -у, ч., спец. Перевищення норми одержання спирту з певної кількості сировини. || Спирт, одержаний понад цю норму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перекур — ПЕРЕКУ́Р¹, у, ч., розм. Невелика перерва в роботі, заняттях і т. ін., звичайно для того, щоб покурити. – Покурити б, – сказав хтось, ідучи за Чернишем .. Словник української мови у 20 томах
  4. перекур — Переку́р, -ру; -ку́ри, -ку́рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)