перекушувати
ПЕРЕКУ́ШУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПЕРЕКУСИ́ТИ, ушу́, у́сиш, док., що.
1. Кусаючи, розділяти на дві частини.
В темних корчах, у лісочку, навзнак лежала Срібнарчучка; перекушувала й випльовувала стебельця фої [хвої] (Г. Хоткевич);
Обходився [Валентин] без інструмента, здавалось би необхідного, – загинав, що треба, руками, перекушував зубами, шліфував об штани (О. Гончар);
[Василь:] Домахо! Бачиш оцю соломинку? От взяв у зуби, перекусив надвоє... Отак і ми тепер з тобою!.. (М. Кропивницький);
Дмитро зірвав суху жилаву стеблину, перекусив міцними зубами (М. Стельмах);
// Прокушувати наскрізь.
Він [собака] зовсім солідно, обдумано наче, перекусить вам горло (М. Коцюбинський).
2. розм. Швидко та легко поїсти чого-небудь.
За селянським звичаєм він на літо знову склав кількадесять карбованців, а сам жив просто, випивав уранці дві склянки молока, обідав у нархарчі й увечері перекушував там само без великих розкошів (В. Підмогильний).
ПЕРЕКУ́ШУВАТИ², ую, уєш, недок., ПЕРЕКУСИ́ТИ, ушу, у́сиш, док., розм., що, чого і без дод.
Їсти нашвидкуруч, небагато.
Токарі не ходили іноді й на обід. Тут, у цеху, й перекушували, як на жнивах (П. Автомонов);
Перекусить би чого. Вломив [Кирило] хліба – чого ж би до хліба? (А. Тесленко);
Василько подався в село до Струка, а вуйко Баклай зайшов до хати щось перекусити (А. Турчинська).
Значення в інших словниках
- перекушувати — переку́шувати 1 дієслово недоконаного виду розкушувати на дві частини переку́шувати 2 дієслово недоконаного виду їсти небагато, нашвидкуруч розм. Орфографічний словник української мови
- перекушувати — див. їсти Словник синонімів Вусика
- перекушувати — I -ую, -уєш, недок., перекусити, -ушу, -усиш, док., перех. Кусаючи, розділяти на дві частини. || Прокушувати наскрізь. II -ую, -уєш, недок., перекусити, -ушу, -усиш, док., перех. і неперех., розм., що, чого і без додатка. Їсти нашвидкуруч, небагато. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перекушувати — 1. підснідувати, підснідати, підобідувати, підобідати, підвечерювати, підвечерити, підвечіркувати, перехоплювати, перехопити, поперехоплювати, див. підкріплюватися 2. це зубами Словник чужослів Павло Штепа
- перекушувати — ПЕРЕКУСИ́ТИ що, чого і без додатка, розм. (з'їсти трохи, нашвидку), ПЕРЕХОПИ́ТИ чого і без додатка, розм.; ПІД'ЇСТИ розм., ПІДКУСИ́ТИ розм., ПЕРЕХАМНУТИ перев. без додатка, фам. (трохи поїсти); ПЕРЕСНІ́ДАТИ розм., ПІДСНІ́ДАТИ розм. Словник синонімів української мови
- перекушувати — ПЕРЕКУ́ШУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПЕРЕКУСИ́ТИ, ушу́, у́сиш, док., перех. Кусаючи, розділяти на дві частини. В темних корчах, у лісочку, навзнак лежала Срібнарчучка; перекушувала й випльовувала стебельця фої [хвої] (Хотк. Словник української мови в 11 томах
- перекушувати — Перекушувати, -шую, -єш сов. в. перекуси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Перекусывать, перекусить. Перекуси, та батькові даси. Ном. № 11976. Заєць зараз до його та й шовк перекусив. Рудч. Ск. II. 70. 2) Закусывать, закусить на скоро. Словник української мови Грінченка