перекушувати
ПЕРЕКУ́ШУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПЕРЕКУСИ́ТИ, ушу́, у́сиш, док., перех. Кусаючи, розділяти на дві частини.
В темних корчах, у лісочку, навзнак лежала Срібнарчучка; перекушувала й випльовувала стебельця фої [хвої] (Хотк., II, 1966, 188);
Обходився [Валентин] без інструмента, здавалось би необхідного, — загинав, що треба, руками, перекушував зубами, шліфував об штани (Гончар, IV, 1960, 82);
[Василь:] Домахо! Бачиш оцю соломинку? От взяв у зуби, перекусив надвоє… Отак і ми тепер з тобою!.. (Кроп., II, 1958, 130);
Дмитро зірвав суху жилаву стеблину, перекусив міцними зубами (Стельмах, На.. землі, 1949, 328);
// Прокушувати наскрізь.
Він [собака] зовсім солідно, обдумано наче, перекусить вам горло (Коцюб., II, 1955, 226).
ПЕРЕКУ́ШУВАТИ², ую, уєш, недок., ПЕРЕКУСИ́ТИ, ушу, у́сиш, док., перех. і неперех., розм., що, чого і без додатка. Їсти нашвидкуруч, небагато.
Токарі не ходили іноді й на обід. Тут, у цеху, й перекушували, як на жнивах (Автом., Щастя.., 1959, 171);
Перекусить би чого. Вломив [Кирило] хліба — чого ж би до хліба? (Тесл., З книги життя, 1949, 29);
Василько подався в село до Струка, а вуйко Баклай зайшов до хати щось перекусити (Турч., Зорі.., 1950, 200).
Значення в інших словниках
- перекушувати — переку́шувати 1 дієслово недоконаного виду розкушувати на дві частини переку́шувати 2 дієслово недоконаного виду їсти небагато, нашвидкуруч розм. Орфографічний словник української мови
- перекушувати — див. їсти Словник синонімів Вусика
- перекушувати — I -ую, -уєш, недок., перекусити, -ушу, -усиш, док., перех. Кусаючи, розділяти на дві частини. || Прокушувати наскрізь. II -ую, -уєш, недок., перекусити, -ушу, -усиш, док., перех. і неперех., розм., що, чого і без додатка. Їсти нашвидкуруч, небагато. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перекушувати — 1. підснідувати, підснідати, підобідувати, підобідати, підвечерювати, підвечерити, підвечіркувати, перехоплювати, перехопити, поперехоплювати, див. підкріплюватися 2. це зубами Словник чужослів Павло Штепа
- перекушувати — ПЕРЕКУ́ШУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПЕРЕКУСИ́ТИ, ушу́, у́сиш, док., що. 1. Кусаючи, розділяти на дві частини. В темних корчах, у лісочку, навзнак лежала Срібнарчучка; перекушувала й випльовувала стебельця фої [хвої] (Г. Словник української мови у 20 томах
- перекушувати — ПЕРЕКУСИ́ТИ що, чого і без додатка, розм. (з'їсти трохи, нашвидку), ПЕРЕХОПИ́ТИ чого і без додатка, розм.; ПІД'ЇСТИ розм., ПІДКУСИ́ТИ розм., ПЕРЕХАМНУТИ перев. без додатка, фам. (трохи поїсти); ПЕРЕСНІ́ДАТИ розм., ПІДСНІ́ДАТИ розм. Словник синонімів української мови
- перекушувати — Перекушувати, -шую, -єш сов. в. перекуси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Перекусывать, перекусить. Перекуси, та батькові даси. Ном. № 11976. Заєць зараз до його та й шовк перекусив. Рудч. Ск. II. 70. 2) Закусывать, закусить на скоро. Словник української мови Грінченка